Додаток

до рішення міської ради

від 19.05.2011 р. № 6/8/10

ТЕРНОПІЛЬСЬКА МІСЬКА РАДИ

СТАТУТ

ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ МІСТА ТЕРНОПОЛЯ

Тернопіль – 2011 рік

Тернопільська міська рада, як представницький орган місцевого самоврядування,

виражаючи волю та інтереси територіальної громади міста Тернополя,

усвідомлюючи свою відповідальність за забезпечення збалансованого соціального, економічного, культурного та екологічного розвитку, реалізацію конкурентних переваг міста,

прагнучи створити гідні та комфортні умови життя в місті, забезпечити дотримання прав і свобод, поваги до честі та гідності тернополян,

піклуючись про зміцнення громадянської злагоди у місті та забезпечення згуртованості територіальної громади,

керуючись положеннями Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Європейської Хартії місцевого самоврядування та іншими нормативно-правовими актами в сфері місцевого самоврядування,

враховуючи давні історичні, національно-культурні та соціально-економічні традиції місцевого самоврядування у місті Тернополі,

приймає Статут територіальної громади міста Тернополя (в подальшому – Статут).

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1.1. Правова природа Статуту

1. Статут територіальної громади міста Тернополя є основним нормативно-правовим актом територіальної громади, визначає правові, організаційні та фінансово-економічні засади здійснення місцевого самоврядування в місті Тернополі, а також статус територіальної громади міста та її членів, особливості територіального устрою міста, принципи участі членів територіальної громади у здійсненні місцевого самоврядування.

2. Статут є актом прямої дії та має вищу юридичну силу стосовно інших актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування. Акти органів і посадових осіб місцевого самоврядування в місті Тернополі повинні видаватись на основі положень цього Статуту та не суперечити їм.

Стаття 1.2. Загальна характеристика міста. Адміністративні, географічні, історичні особливості

1. Місто Тернопіль знаходиться у західній частині України.

До 1944 року воно мало назву Тарнополь.

2. Місто Тернопіль є обласним центром Тернопільської області, має статус міста обласного значення і згідно з адміністративно-територіальним поділом України належить до Тернопільської області.

3. Географічні координати міста: 49°33′12″ пн. ш. 25°35′41″ сх. д.

Місто Тернопіль займає площу 5852 га.

Найвища точка міста – 374 м – масив «Східний» (проспект Степана Бандери, 80). Найнижча точка – 298 м – береги річки Серет, що біля Об’їзної дороги в районі Петриківського перехрестя (вул. Білогірська). Середня висота міста над рівнем моря – 320 м.

Місто розташоване на Тернопільському плато Подільської височини Східно-Європейської рівнини. Належить до помірного поясу зони широколистих лісів.

Через місто протікає річка Серет. Найбільшою водоймою міста є Тернопільський став, розташований на річці Серет. Раніше через Тернопіль протікала річка Рудка, яка майже повністю висохла впродовж другої половини XX століття.

Клімат Тернополя помірно-континентальний, із теплим вологим літом і м’якою зимою. Середня температура повітря – від – 5 °C в січні до +19 °C у липні. Середньорічна кількість опадів – 520–600 мм. Найвища температура у Тернополі спостерігалась 18 липня 2007 р. – до +38 °C. Найнижча зафіксована температура у Тернополі становила −34 °С.

У історико-географічному плані місто належить до Галичини. Етнографічні межі Волині та Поділля – за 25–30 кілометрів від Тернополя.

Місто Тернопіль – важливий залізничний та автомобільний вузол України.

Чисельність населення міста становить – 217 600 осіб (станом на 1 січня 2010 року).

4. Перша писемна згадка про м. Тернопіль датована 15 квітня 1540 року, коли король Сигізмунд І у Кракові надав локаційний привілей великому коронному гетьману Польського королівства Іоанну Амору з Тарнова (Янові Тарновському) на заснування містечка-фортеці Тарнополє в спустошеній місцевості Сопільче. Тоді розпочалося будівництво замку, який після кількох перебудов, у зміненому вигляді зберігся до наших днів. 16 травня 1548 року Ян Тарновський домігся від короля дозволу на утворення ставу між берегами річки Серет, на місці, де він розташований і нині.

До 1569 р. місто належало до Теребовлянського повіту Руського воєводства Польського королівства. 20 січня 1548 р. польський король Зиґмунт І Старий надав містечку німецьке право і певні привілеї, зокрема звільнення від податків та сплати мита.

У 1550 р. граф Ян Амор із Тарнова надав місту Маґдебурзьке право. Тут почало діяти міське самоврядування у формі маґістрату, який складався з двох колегій: ради і лави (судового органу). Очолював місто іменований власником війт із широкою виконавчою владою.

Після смерті Іоанна Тарновського у 1561 р. місто успадкував його син Ян Кшиштоф і володів ним до смерті у 1567 р., значно укріпивши і розбудувавши місто. Після нього містом володіла донька Іоанна з Тарнова Зофія – дружина князя Костянтина Острозького. У 1570 р. власником міста на кілька десятиліть став князь Костянтин Костянтинович Острозький. Він надав міщанам низку грамот, дбав про церкви міста. Князь заснував у Тернополі в 1570 р. при церкві Різдва Христового «Шпитальну фундацію» як притулок для убогих і немічних міщан, яка невдовзі вона стала основою для церковного братства. У 1593 р. при братстві було засновано школу. Власником Тарнополя з 1603 року був князь Олександр Костянтинович Острозький, а згодом його вдова Анна зі Штемберка Острозька. Тоді була зведена мурована церква Різдва Христового (1602–1608).

Назва «Тарнополь» вперше письмово зафіксована староукраїнською мовою у 1575 р. Починаючи з ХІХ ст., вона поступово в усному мовленні «українізувалася» як «Тарнопіль» і «Тернопіль».

Динамічному розвитку міста заважали набіги татар. Протягом ХVI ст. відбувалися напади у 1549, 1575 і 1589 роках і, хоч місто жодного разу не було взяте, міщани зазнавали економічних збитків, населення потрапляло у ясир. У 1605 р., в бою під Тарнополем, напад татар був зупинений. В 1618 р. татари зруйнували укріплення міста. Спроби пограбування міста були також у 1621 та 1626 рр.

У 1620 р. Тернопіль перейшов у власність Томи Замойського, після одруження із Катериною Острозькою. Тома і Катерина Замойські дали дозвіл на будівництво дзвіниці церкви Воздвиження Чесного Хреста і ренесансної синагоги. Вони у 1636 р. затвердили статут цеху шевців. В 1638 р. власником міста, після смерті батька, став син Томи – Ян Замойський. Згодом Тернополем володіли родини Конєцпольських, знову Замойських, Собеських та інших (на правах оренди).

Тернопіль був одним із ключових міст у боротьбі за Галичину часів Козацької революції XVII ст. Тернопіль був зруйнований у 1648, 1649, 1651 і 1655 роках козацько-селянським військом Б. Хмельницького і татарською ордою. Під час турецького нашестя під командуванням Ібрагіма Шишмана-паші у 1675 р. турки захопили місто, спалили замок, костел, водяні млини, спустили воду зі ставу і кілька тижнів грабували місто.

У 1690 р. у Конєцпольських місто відсудила вдова Яна Замойського, дружина Яна ІІІ Собеського королева Марія Казимира Луїза де Ля Ґранж д’Арк’єн. Вона розпочала відбудову замку.

У XVIII столітті Тернопіль був двічі зайнятий російськими військами, під час Барської конфедерації місто поперемінно займали конфедерати, коронне і російське війська. Це тривало кілька років поспіль, від чого місто значно постраждало. Однак місто відновило своє значення центру міжнародної торгівлі.

У 1737 р. місто перейшло у власність Йосифа Потоцького, який придбав Тернопіль у королевича Якуба Собеського. Йосиф Потоцький у 1749 р. став фундатором домініканського костелу.

У 1772–1809 (з 1783 – центр «Тарнопольського циркулу») і 1815–1867 рр. місто перебувло у складі Королівства Галичини і Володимирії Австрійської імперії.

Після Й. Потоцького Тернопіль отримав його син Станіслав, а згодом внук Йосиф. Після Потоцьких, у 1806-1808 рр., містом володів Станіслав Понятовский, а згодом Франциск Коритовський. Ф. Коритовський зніс давні укріплення, перебудував старий замок і спорудив біля нього палац – Новий замок. Місто набуло модерного вигляду. До Тернополя приєднали передмістя, і місто зросло втричі. У 1808 р., за переписом населення, у місті налічувалося 7093 мешканці. У 1809 р. збудували двоповерхову будівлю маґістрату.

 У травні–червні 1809 р. Тернополем три тижні володіли наполеонівські війська Варшавського князівства на чолі з майором П. Стжижевським. У 1809–1815 рр. місто було центром «Тарнопольського краю» на землях, які Австрія передала Російській імперії. Розпорядженням царя Олександра І цивільну владу у краї очолював таємний радник Ігнатій Тельс. У 1813 р. в Тернополі єврейський просвітитель Йосиф Перль (уродженець міста) відкрив приватну напівсвітську школу – першу такого типу в Галичині.

Від 1815 р. Тернопіль знову належав до Австрійської імперії. У 1816–1826 рр. бурмістром Тернополя був М. Князьолуцький. 20 листопада 1820 р. у Тернополі відкрили гімназію монахи єзуїти у приміщенні монастиря домініканців. У 1849 р., на основі гімназії єзуїтів, утворено державну гімназію.

У 1827–1844 рр. бурмістром Тернополя був Я. Марцінкевич. У ХІХ ст. місто стрімко розвивалося економічно. Домінувала торгівля. У 1836 р. місто отримало право влаштовувати 12 ярмарків на рік.

15 лютого 1843 р. останній власник Тернополя Тадеуш рицар фон Туркулл уклав із маґістратом контракт і за грошову компенсацію відмовився від своїх прав на місто. 12 грудня 1844 р. австрійський цісар Фердинанд І надав Тернополю герб і статус та титул вільного королівського міста (використовувався офіційно до 1939 р.).

У 1844–1849 рр. бурмістром Тернополя був А. Дзямський, у 1850–1853 рр. – С. Джемалик. У 1854 р. в Тернополі урядував комісар, у 1855–1868 рр. – бурмістр Володимир Мандль (ініціатор закладення міського парку в 1861 р., сучасний Старий парк).

У 1850 р. в місті проживало 13000 мешканців у 1350 будинках.

Перші вибори у міську раду за новим крайовим статутом про міське самоврядування відбулися 11 березня 1867 р., обрано 36 радних. 8 квітня 1868 р. обрано нового бурмістра – крайового адвоката Р. Шмідта (до 1872 р.). Маґістрат став виконавчим органом міської ради.

У 1866 р. в Тернополі було 1700 будинків і 16167 мешканців. Розвитку Тернополя у другій половині ХІХ ст. сприяла розбудова шляхів сполучення. До міста пролягло шість шосейних доріг, а у грудні 1870 р. – залізниця, одна з перших у Галичині. За даними перепису 1880 р. у місті проживало вже 25819 осіб.

З 1860-х рр. у Тернополі місцеві русини-українці переживали національне пробудження. У 1876 р. заходами професора учительської семінарії Олександра Барвінського в Тернополі було відкрито повітову філію товариства «Просвіта». У 1887 р. Тернопіль відвідав спадкоємець австрійського престолу ерцгерцоґ Рудольф. До його візиту у Новому городі (тепер – Старий парк) було влаштовано другу Крайову етнографічну виставку. У 1898 р., заходами посла (депутата) до парламенту у Відні О. Барвінського, було отримано дозвіл на відкриття в Тернополі окремої української державної гімназії.

У 1872–1886 рр. бурмістром був Л. Козьмінський, 1886–1894 рр. урядував комісар, 1894–1896 рр. – бурмістр Ф. Погорецький, 1896–1903 рр. – доктор Володимир Лучаковський, якого вважають першим українцем, обраним бурмістром. За керівництва В. Лучаковського у місті прокладено електричне освітлення, телефон, водогін, каналізацію, закладено «Парк Здоров’я» у Великих Гаях (у той час входили до складу Тернополя), здійснювалася забудова Тернополя за європейським зразком, зокрема в стилі архітектури модерну (сецесії). У 1903–1909 рр. бурмістром був Л. Пунчерт.

На початку ХХ століття місто очолювали такі бурмістри (посадники): у 1909–1910 рр. – С. Мандль, у 1910–1913 рр. – урядував комісар, 1913–1915 рр. – Е. Міхаловський, 1917–1918 рр. – С. Мандль, у період ЗУНР міську владу в Тернополі очолював комісар С. Сидоряк, у 1920–1929 рр. урядував комісар, 1930–1934 рр. – В. Ленкевич, 1934–1939 рр. – С. Відацький. Під час німецької окупації у 1941–1944 рр. посадником Тернополя був О. Гринкевич.

З 1914 р. до липня 1917 р. Тернопіль перебував під російською окупацією в ході Першої світової війни. Відступаючі російські частини підпалили центральну частину міста. У 1915 р. в місті засновано перший професійний стаціонарний театр «Тарнопольські театральні вечори» (режисери Лесь Курбас і Микола Бенцаль).

У ніч на 1 листопада 1918 р. учні української гімназії на чолі з учителями С. Сидоряком і А. Музичкою зайняли австрійські державні установи, а 13 листопада в Галичині було проголошено Західно-Українську Народну Республіку. У Тернополі з 22 листопада до кінця грудня 1918 р. перебували державні установи ЗУНР, зокрема уряд – Державний Секретаріат (очолив тернопільський адвокат Ісидор Голубович).

Під час польсько-української війни у місті сформувалися добровольчі військові частини. Із 16 по 31 травня 1919 р. в Тернополі перебували Директорія та уряд УНР на чолі з С. Петлюрою. У червні 1919 р. у Тернополі перебував штаб Дієвої армії УНР. А у липні Тернопіль, як і вся територія ЗУНР, був окупований поляками.

Тернопіль з 15 липня до 23 вересня 1920 р. був столицею Галицької Соціалістичної Радянської Республіки (ГСРР) і місцем перебування його уряду – Галревкому (Галицького революційного комітету) на чолі з В. Затонським. Згідно умов Ризьського миру місто і всю Східну Галичину окупувала Польща. Із 1921 р. місто – центр «Тарнопольського воєводства» у Другій Речі Посполитій. У 1926 р. до складу міста було прилучене приміське с. Загребелля.

Внаслідок пакту Молотова-Ріббентропа 17 вересня 1939 р. військові частини Червоної армії вступили в Тернопіль. Місто увійшло до складу СРСР. Розпочалася радянізація, що супроводжувалася масовими репресіями. Від 4 грудня 1939 р. Тернопіль став центром новоутвореної Тернопільської області.

Із 2 липня 1941 р. протягом 33 з половиною місяців тривала німецько-нацистська окупація Тернополя. Місто належало до дистрикту «Галичина» Генералгубернаторства.

У березні–квітні 1944 р. розгорілася одна з найбільш руйнівних у Другій світовій війні «битва за Тарнополь», який був перетворений німецькими військами у фортецю. У захисті Тернополя від Червоної армії брало участь військове формування з українців Україніська дивізія «Галичина». Штурм міста завершився його звільненням від німецької армії 15 квітня 1944 р. військами 60-ї армії 1-го Українського фронту. Внаслідок військової операції було зруйновано 85% міста. У зв’язку з цим обласні органи влади та управління до серпня 1946 р. перебували в Чорткові. 9 серпня 1944 р. Президія Верховної Ради СРСР спеціальним указом перейменувала м. Тарнополь у «Тернопіль».

Протягом 1950–1960-х рр. місто було масштабно відбудовано згідно генерального плану архітекторів В. Новикова та Н. Панчука (1945–1954). У 1951 р. було закладено парк культури та відпочинку імені Тараса Шевченка. Тернопільський став у 1950-х рр. було реконструйовано, внаслідок чого площа водойми збільшилась до 400 га. У 1954 р., внаслідок атеїстичної ідеології, було знищено парафіяльний костел, а також монастирську Успенську церкву у листопаді 1962 р. та низку інших будівель.

За переписом населення 1959 р. в Тернополі проживало 52245 мешканців. За повоєнні роки Тернопіль поступово став промисловим центром. У 1959 р. організовано машинобудівний завод (із 1970-х – комбайновий завод), у 1962 р. почав працювати завод залізобетонних конструкцій, у 1968 р. – бавовняно-прядильний комбінат (нині АТ «Текстерно»), а у 1971 р. – ВО «Ватра».

Тернопіль став і освітнім, зокрема студентським, центром. Протягом 1950–1960-х рр. створено вищі навчальні заклади, які стали основою для теперішніх університетів: медичний (1957), технічний (1960), економічний (1966), педагогічний (1969).

У 1965 р. по Тернопільському озеру почали ходити пасажирські прогулянкові катери. 21 грудня 1975 р. у місті з’явився перший тролейбус. У 1979 р. було закладено теперішній парк Національного Відродження. В червні 1986 р. у ньому відкрили перше в Україні Співоче поле, сцена якого вміщує 1200 артистів. У 1984 р. відкрито гідропарк.

У місті створені спортивні школи з футболу, класичної (греко-римської) боротьби, біатлону, волейболу, велоспорту, водних видів спорту. У серпні 1987 р. на озері відбувся чемпіонат світу з водно-моторного спорту на скутерах класу 0–500.

За останнім радянським переписом населення 1989 р. в Тернополі проживало 204 845 мешканців.

За часів радянської України міську владу в Тернополі уособлювали місцеві ради народних депутатів та їхні виконавчі комітети, які залишалися обмежені у прийнятті рішень, оскільки керівною владою у країні була Компартія.

Наприкінці 1980-х – початку 1990-х Тернопіль став одним із центрів національно-демократичної відродження, яке увінчалося проголошенням незалежності України 24 серпня 1991 року. З того часу розпочався процес удосконалення місцевого самоврядування, його зміни відповідно до потреб сучасності, традицій минулого та інтересів мешканців Тернополя. В незалежній Україні міськими головами були: Негода В’ячеслав Андронович (1990–1998 рр.), Кучеренко Анатолій Іванович (1998–2002 рр.), Левків Богдан Євгенович (2002–2006 рр.), Заставний Роман Йосипович (2006–2010 рр.), від 2010 року – Надал Сергій Віталійович.

Історичний герб Тернополя складається зі знаку «Леліва» – родового герба фундатора міста Яна Амора Тарновського. У ньому поєднане зображення срібних шестипроменевої зірки і розміщеного під нею місяця, повернутого кінцями догори, на синьому тлі у центрі геральдичного шита. Зірка є символом духовного відродження, мети, волі, постійності, світла та життя, уособлює Богородицю, місяць – прихильність вищих сил, є символом Діви Марії. Срібний колір означає честь, шляхетність і доблесть, мир і добробут, надію, чистоту та непорочність, а синій – віру та духовність. Щит обрамлений декоративним картушем, який увінчаний короною.

Стаття 1.3. Територіальна громада міста Тернополя

1. Територіальну громаду міста Тернополя складають мешканці міста (тернополяни), які об’єднані проживанням в його адміністративних межах.

Члени територіальної громади — жителі, що постійно проживають і зареєстровані на території міста Тернополя (далі – міста).

2. Територіальна громада міста здійснює місцеве самоврядування як безпосередньо, так і через міську раду, міського голову та його заступників, виконавчі органи міської ради, а також через Тернопільську обласну раду, яка представляє спільні інтереси усіх сіл, селищ і міст Тернопільської області.

3. Територіальна громада міста має право вирішувати усі питання місцевого значення, які пов’язані з життєдіяльністю членів територіальної громади міста, а також розвитком міста, що віднесені Конституцією та законами України до відання місцевого самоврядування.

Стаття 1.4. Інтереси, мета та цілі територіальної громади міста

1. Територіальна громада міста має власні інтереси, що визначені особливостями життєдіяльності громади. Інтереси територіальної громади є основою діяльності всіх органів місцевого самоврядування міста.

Захист інтересів громади сприяє зміцненню суспільної злагоди, забезпеченню прав і свобод людини та громадянина, повноцінній реалізації та примноженню людського капіталу міста, утворенню в місті гідних людини умов життя, праці та відпочинку.

2. Визнання, дотримання і захист конституційних прав і свобод людини та громадянина — обов’язок територіальної громади та інших суб’єктів місцевого самоврядування міста Тернополя.

3. Метою функціонування й розвитку територіальної громади міста є забезпечення реалізації й примноження конкурентних переваг міста на регіональному та національному ринках з метою створення сприятливого середовища життя жителів міста та діяльності підприємств, установ і організацій всіх форм власності, що функціонують в рамках стратегічних орієнтирів розвитку міста.

4. Цілями функціонування і розвитку територіальної громади міста, що реалізуються всіма суб’єктами місцевого самоврядування, є:

1) створення кожному жителю міста безпечних для життя і здоров’я умов життя;

2) задоволення духовних та матеріальних потреб жителів міста, забезпечення їхнього добробуту, права на гідне і заможне життя;

3) забезпечення збалансованого соціального, економічного, культурного та екологічного розвитку міста;

4) забезпечення розвитку муніципальної економіки на основі врахування принципів структурної гармонійності, менеджменту, сприяння залученню інвестицій, активізації та підтримки підприємництва;

5) збереження та реставрація історичних пам’яток і споруд, гармонійний розвиток сучасної архітектури, формування естетичного зовнішнього вигляду міста;

6) створення, додатково до державних стандартів, системи гарантованої соціальної підтримки сім’ї, малозабезпечених, осіб з особливими потребами;

7) підтримка й модернізація комунальної мережі закладів охорони здоров’я, освіти, культури та спорту;

8) забезпечення високої якості житлово-комунальних послуг;

9) створення умов для працевлаштування жителів міста та їх матеріально-фінансового добробуту;

10) забезпечення розвитку соціальної, інженерної та транспортної інфраструктури;

11) надання підтримки національним, віковим, фаховим, культурним, релігійним та іншим групам населення, що сприяють консолідації та розвитку територіальної громади, створення рівних умов для їх діяльності та розвитку;

12) створення умов для вільної діяльності засобів масової інформації в місті;

13) оптимізація використання муніципальних ресурсів з урахуванням тактичних та стратегічних інтересів;

14) збереження та примноження добросусідських відносин з іншими територіальними громадами України, налагодження партнерських зв’язків з муніципальними утвореннями інших країн, вивчення та адаптивне використання їх позитивного досвіду.

Стаття 1.5. Символіка міста Тернополя

1. Місто Тернопіль має власний герб, хоругву (прапор) та інші символи (далі – місцева символіка), що відображають історичні, культурні, духовні та інші особливості та традиції міста.

Герб Тернополя (затверджений ухвалами Тернопільської міської ради народних депутатів від 28.07.1992 – т.зв. “малий герб” та 09.04.1993 – т.зв. “великий герб”) оснований на історичному гербі Тернополя.

Опис малого герба: на чотирикутному щиті французької форми геральдичні фігури – стилізоване зображення Старого замку і знак Леліва (шестипроменева зірка над півмісяцем).

Опис великого герба: малий герб обрамлений вінком декоративного орнаменту золотистого кольору, у верхній центральній частині орнаменту розміщений золотий тризуб, в нижній частині – стрічка голубого кольору з написом “Тернопіль”.

Хоругва (прапор) міста: прямокутне полотнище, яке складається з трьох горизонтально розташованих кольорових смуг: верхньої – синього кольору, яка становить чверть ширини хоругви, середньої – білого кольору, яка становить половину ширини хоругви, і нижньої – жовтого кольору, яка становить чверть ширини хоругви. На смузі білого кольору в центрі зображений великий герб міста. Відношення ширини хоругви (прапора) до його довжини – 3:2 (ухвала Тернопільської міської ради народних депутатів від 09.04.1993).

До місцевої символіки належать також назви чи зображення архітектурних та історичних пам’яток Тернополя.

2. Використання місцевої символіки з комерційною метою (у назвах підприємств, товарних знаках, назвах продукції тощо) допускається тільки за наявності дозволу на використання місцевої символіки та за умови сплати збору у встановленому порядку.

3. Перелік, зміст, правила використання місцевої символіки та порядок отримання дозволу на її використання визначаються окремим положенням, яке затверджується міською радою.

4. Міський голова, міська рада та її виконавчі органи в своїй діяльності використовують фірмові бланки із зображенням герба міста та своїм найменуванням.

Стаття 1.6. Дні міста та інші святкові і пам’ятні дні

1. Свято міста (Дні міста Тернополя) відзначається кожного року в триденний період, який включає 28 серпня – свято Успіння Пресвятої Богородиці, що є Храмовим святом міста.

Дні міста — загальноміське свято, яке супроводжується урочистостями та масовими заходами.

2. З урахуванням історичних традицій міста та з метою їх збереження і збагачення за рішенням міської ради можуть встановлюватись інші загальноміські свята.

Стаття 1.7. Почесні відзнаки територіальної громади міста

1. Тернополяни та інші особи, які відзначились самовідданим служінням Тернополю та Україні або доброчинною діяльністю задля блага громади та української нації, зробили значний особистий внесок у соціальний, економічний, науковий та культурний розвиток міста, підвищення добробуту тернополян, примноження культурних, духовних надбань та інших цінностей громади міста, зміцнення місцевого самоврядування та демократії, можуть нагороджуватися почесними відзнаками територіальної громади міста Тернополя.

2. Порядок введення відзнак, присвоєння і нагородження відзнаками визначається відповідними Положеннями, що затверджуються міською радою.

Стаття 1.8. Участь міста Тернополя в асоціативних організаціях. Міжнародні зв’язки міста Тернополя.

1. Місто є співзасновником та членом Асоціації міст та громад України.

2. Рішення про участь міста в асоціативних організаціях приймається міським головою за погодженням з міською радою.

3. Місто бере участь у встановленні взаємовигідних двосторонніх зв’язків з іноземними муніципальними утвореннями.

4. Порядок укладання та реалізації договорів про партнерство з іноземними муніципальними утвореннями регулюється окремим положенням, що затверджується міською радою.

РОЗДІЛ ІІ. МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В МІСТІ ТЕРНОПОЛІ

Стаття 2.1. Поняття та особливості місцевого самоврядування в місті

1. Місцеве самоврядування у місті — це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади міста самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

2. Державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення територіальною громадою належних їй повноважень.

4. Організаційно-правові форми здійснення самоврядування у місті встановлюються Конституцією, законами України, чинними міжнародно-правовими актами, цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 2.2. Принципи організації місцевого самоврядування в місті

Основними принципами організації місцевого самоврядування та засобами їх реалізації в місті є:

1) гарантування та захист прав і свобод людини та громадянина, шляхом забезпечення їх пріоритетності в діяльності органів місцевого самоврядування;

2) народовладдя, шляхом визнання територіальної громади міста основою та єдиним джерелом місцевого самоврядування;

3) законність, шляхом утвердження верховенства Конституції та законодавства України в діяльності усіх суб’єктів місцевого самоврядування;

4) виборність, шляхом формування органів місцевого самоврядування через демократичні вибори;

5) відкритість, шляхом забезпечення прозорості та реальної можливості здійснення громадського контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування та прийнятті ними рішень з питань місцевого значення;

6) колегіальність та розподіл повноважень, шляхом забезпечення дотримання визначених законодавством України та цим Статутом процедур діяльності органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення, підприємств, установ, організацій;

7) поєднання інтересів територіальної громади міста і загальнонаціональних інтересів України, шляхом врахування та забезпечення відповідного балансу інтересів при прийнятті рішень у сфері відання органів місцевого самоврядування;

8) підзвітність та відповідальність перед територіальною громадою міста органів та посадових осіб місцевого самоврядування, шляхом обов’язкового і систематичного надання територіальній громаді повної інформації про зміст та результати діяльності органів місцевого самоврядування, можливості територіальної громади ініціювати питання про проведення дострокових виборів органів місцевого самоврядування.

Стаття 2.3. Система місцевого самоврядування у Тернополі

1. Система місцевого самоврядування у місті включає:

1) територіальну громаду міста Тернополя;

2) Тернопільську міську раду;

3) міського голову міста Тернополя;

4) виконавчі органи Тернопільської міської ради;

5) органи самоорганізації населення.

2. Тернопільська міська рада, її виконавчі органи, міський голова міста Тернополя діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених Конституцією і законами України, цим Статутом та рішеннями міської ради.

Стаття 2.4. Акти органів та посадових осіб територіальної громади

1. Систему актів органів та посадових осіб територіальної громади в місті складають:

1) Статут територіальної громади міста;

2) рішення міської ради;

3) рішення виконавчого комітету міської ради;

4) розпорядження міського голови;

5) накази керівників управлінь, відділів, інших виконавчих органів;

6) рішення органів самоорганізації населення;

7) акти інших виконавчих органів міської ради та їх посадових осіб.

2. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативного характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо самими актами не встановлено пізніший термін набрання ними чинності.

3. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування ненормативного характеру доводяться до відома виконавців та усіх зацікавлених осіб.

4. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які прийняті згідно з чинним законодавством, є обов’язковими для виконання усіма посадовими особами, підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, розташованими на території міста, а також громадянами, що постійно чи тимчасово проживають в місті.

5. Невиконання або неналежне виконання актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування, виданих відповідно до чинного законодавства, тягне за собою передбачену законом відповідальність.

6. Офіційне тлумачення актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування здійснюють ті органи і посадові особи, що їх прийняли. За рішенням міської ради офіційне тлумачення її актів можуть здійснювати відповідні профільні комісії.

7. Офіційне тлумачення цього Статуту, рішень, прийнятих територіальною громадою міста на місцевому референдумі, здійснюється міською радою за поданням міського голови, зверненням депутатів міської ради, загальних зборів членів громади або в порядку за внесенням місцевої ініціативи.

Стаття 2.5. Принципи і система збалансованого розвитку міста

1. Стратегія та основні напрямки розвитку територіальної громади базуються на концепції збалансованого розвитку усіх сфер соціально-економічного, політичного та культурного життя територіальної громади.

2. Збалансований розвиток міста ґрунтується на принципах:

1) вирівнювання якості та стандартів життя членів територіальної громади усіх територіальних утворень територіальної громади;

2) стабілізації та покращання економічної, соціальної, екологічної ситуації на території міста;

3) розробки та запровадження механізмів пом’якшення впливу економічної кон’юнктури на розвиток територіальної громади;

4) оперативного реагування на виникнення симптомів економічної та соціальної криз;

5) забезпечення участі територіальної громади у процесах муніципального, регіонального та державного планування та програмування;

6) зростання управлінського потенціалу для вирішення проблем територіальної громади шляхом функціональної трансформації органів місцевого самоврядування, застосування механізмів децентралізації процесів прийняття та реалізації рішень;

7) адаптації до ринкових умов системи комунального господарства, реформування його структури та запровадження сучасних механізмів управління та розвитку об’єктів комунальної власності;

8) запровадження сучасних механізмів муніципального менеджменту;

9) застосування нових підходів до формування системи соціального захисту членів територіальної громади;

10) розширення обсягів залучення наукової інформації та консультативно-дорадчої допомоги з визначених напрямків розвитку територіальної громади;

11) розробки стратегічних планів розвитку територіальної громади за комплексним та функціонально-галузевим підходами;

12) розбудови на території міста сучасної ринкової інфраструктури, системи логістичних потоків;

13) встановлення тісних ділових та культурних стосунків з іншими територіальними громадами, зарубіжними муніципальними утвореннями, використання досвіду партнерів та здійснення спільних проектів.

Стаття 2.7. Програмування розвитку міста

1. Збалансований розвиток територіальної громади забезпечується шляхом розробки та реалізації Стратегії розвитку міста, а також щорічних програм соціально-економічного та культурного розвитку міста.

2. Розроблення Стратегії розвитку міста відбувається на основі колективного діалогу органів місцевого самоврядування, представників територіальної громади, підприємницької сфери та громадських організацій, науковців.

3. Міська рада кожного скликання розглядає і, за необхідності, вносить зміни в діючу Стратегію розвитку міста.

4. Затверджені довгострокові програми розвитку, реформування певної сфери економічного, соціального, культурного життя міста, тривалість яких виходить за межі терміну повноважень міської ради відповідного скликання, є обов’язковими до виконання міськими радами наступних скликань до завершення терміну їх дії.

5. Виконавчі органи міської ради в своїй діяльності забезпечують реалізацію стратегії, галузевих та функціональних довгострокових програм, щорічних програм соціально-економічного та культурного розвитку міста.

РОЗДІЛ ІІІ. ТЕРИТОРІАЛЬНА ОСНОВА ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

Стаття 3.1. Територія міста

1. Місто має статус міста обласного значення і, згідно з територіальним устроєм України, входить до Тернопільської області і є її обласним центром.

2. Територія міста – визначений законодавством України простір, у межах якого територіальна громада міста безпосередньо або через міську раду та її виконавчі органи здійснює місцеве самоврядування.

3. Територію міста становлять земельні ділянки та водна поверхня, що належать йому згідно з чинним законодавством та були затверджені в територіальних межах та адміністративних кордонах міста на момент набуття чинності Конституцією України та законодавством про місцеве самоврядування.

4. Межа міста - зовнішня межа земель міста, що відокремлює їх від земель інших адміністративно-територіальних одиниць і фіксується у Генеральному плані міста, проектом планування і забудови міста, а також техніко-економічним обґрунтуванням розвитку міста.

5. Зміна меж міста здійснюється з ініціативи територіальної громади в особі міської ради у порядку, визначеному Конституцією України і чинним законодавством України.

6. Генеральний план, як офіційний документ, що фіксує межі міста, визначає принципи розвитку, планування, забудови й іншого використання території міста. Про хід реалізації Генерального плану відповідальний виконавчий орган міської ради звітує перед громадою не рідше одного разу на рік шляхом публікування в друкованому органі міської ради детального звіту.

7. Територіальна громада або уповноважені нею органи беруть участь в щорічному обговоренні та узгодженні переліку робіт, що мають бути проведені в поточному році в рамках виконання Генерального плану та плану соціально-економічного розвитку міста.

Стаття 3.2. Землі міста

1. Землі міста, як територіальна основа діяльності громади Тернополя, перебувають у комунальній власності.

2. Територіальна громада міста та органи її самоврядування забезпечують дотримання прав фізичних та юридичних осіб як власників або користувачів земель.

3. Використання земель міста здійснюється відповідно до Генерального плану міста, проектів планування та забудови міста і планів земельно-господарського устрою та визначається оптимальним поєднанням громадських та приватних інтересів, з дотриманням будівельних, землевпорядних, санітарних, природоохоронних норм і встановлених публічних сервітутів - безстрокового обмеження права власності чи права користування землею, що полягає у забезпеченні проїзду чи проходу до доріг загального користування, прокладанні та ремонті лінійних споруд, комунікацій тощо.

Стаття 3.3. Адміністративно-територіальний устрій міста

Місто не має внутрішнього поділу території на самостійні адміністративні частини. Місто складається з трьох житлових районів: Центрального (західна межа проходить по р.Серет і Тернопільському ставу, а східна – по залізниці Львів–Тернопіль-Київ), Східного (західна межа проходить по залізниці Львів-Тернопіль-Київ, східна межа – по об’їзній дорозі), Західного (східна межа проходить по р.Серет, а західна – по об’їзній дорозі і магістралі Тернопіль-Львів), а також двох промислових районів – Північного та Південного.

Центральний житловий район утворений районами «Центр» і «Новий Світ».

Західний житловий район утворений районами «Дружба», «Загребелля», «Кутківці» та «Пронятин», «Західний», «Академічний».

Східний житловий район утворений районами: «Східний» (котрий складається з мікрорайону садибного житлового будівництва, в т.ч. мікрорайону «Старий парк», мікрорайонів багатоквартирного житлового будівництва № 3, 4 і запроектованого № 6), «Сонячний» (котрий складається з мікрорайонів багатоквартирного житлового будівництва № 7 – «Тинда», № 8,9 – «БАМ», № 10 – «Канада», № 11,12 – «Аляска», № 13 – новозапроектований «Північний»).

Стаття 3.4. Приміська територія

1. Приміською територією міста є територія, що прилягає до міської межі з її зовнішнього боку і складається із земель, що входять до прилеглих до меж міста сільських рад Тернопільського району.

2. Територіальна громада міста та громади населених пунктів, що відносяться до приміської території, можуть спільно планувати розвиток територій в рамках існуючих планів соціально-економічного розвитку, зокрема в частині вдосконалення транспортної, інженерної та соціальної інфраструктури, розбудови зони рекреаційно-відпочинкового характеру, інше.

РОЗДІЛ 4. УЧАСТЬ ЧЛЕНІВ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ У ЗДІЙСНЕННІ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ.

Стаття 4.1. Форми безпосередньої участі жителів міста у місцевому самоврядуванні

Право членів територіальної громади міста брати безпосередню участь у здійсненні місцевого самоврядування може бути реалізовано у наступних формах:

- вибори міського голови, депутатів міської ради (місцеві вибори);

- місцеві референдуми;

- місцеві дорадчі опитування (консультативні референдуми);

- загальні збори членів територіальної громади;

- індивідуальні та колективні звернення жителів міста до органів і посадових осіб місцевого самоврядування;

- громадські слухання;

- місцеві ініціативи;

- громадська експертиза проектів актів та чинних актів міського самоврядування з питань, які мають суттєве значення для членів міської громади і впливають на соціально-економічний та культурний розвиток міста;

- участь у роботі громадських рад;

- участь у створенні і діяльності органів самоорганізації населення;

- масові мирні акції (мітинги, ходи, пікетування, демонстрації);

- участь у роботі колегіальних органів, робочих груп, комісій, які створюються при органах місцевого самоврядування;

- інші не заборонені законом види і форми громадської участі.

Стаття 4.2. Місцеві вибори

1. Вибори органів місцевого самоврядування – міського голови і депутатів міської ради – проводяться шляхом таємного голосування на засадах загального прямого рівного виборчого права, у відповідності до норм чинного законодавства України.

2. Кількісний склад міської ради визначається чинним законодавством України.

Стаття 4.3. Міський референдум

1. Міський референдум у місті є формою вирішення членами міської громади питань, віднесених Конституцією, законами України до відання місцевого самоврядування, шляхом вільного волевиявлення суб'єктів місцевого самоврядування. Міський референдум є найвищим виявом безпосередньої влади з боку її першоджерела – міської громади.

2. Предметом місцевого референдуму можуть бути питання, віднесені Конституцією України і законами України до відання місцевого самоврядування.

3. Питання, які не можуть бути винесені на місцевий референдум, встановлюються Конституцією України та законами України.

4. Рішення, прийняті міським референдумом, мають вищу юридичну силу по відношенню до усіх інших муніципальних правових актів і не вимагають будь-якого затвердження органами міського самоврядування або органами державної влади. Зміна або відміна рішення, прийнятого шляхом референдуму, здійснюється виключно референдумом.

5. Питання, що виносяться на міський референдум, не повинні призводити до порушення рівноправності, громадської злагоди в суспільстві, обмежувати або скасовувати права і свободи людини і громадянина, конституційні ґарантії їх реалізації.

6. Порядок ініціації і проведення референдуму визначається спеціальним законом.

7. Якщо для реалізації рішення місцевого референдуму потрібне прийняття іншого правового акта, орган місцевого самоврядування, до компетенції якого відноситься дане питання, зобов'язаний прийняти такий акт невідкладно, але не пізніше, ніж у місячний термін після вступу в силу рішення місцевого референдуму.

8. Рішення, прийняте на місцевому референдумі, може бути визнане в судовому порядку таким, що не відповідає вимогам Конституції України і законів України.

9. Порядок призначення і проведення місцевого референдуму, а також перелік питань, що вирішуються винятково на референдумі, визначається чинним законодавством України.

10. Участь у місцевому референдумі є вільною. Ніхто не може бути примушений до участі у місцевому референдумі. Нікому не може бути відмовлено в участі у місцевому референдумі, крім випадків, передбачених законом.

4.4. Консультативне опитування тернополян

1. Питання, які мають важливе значення для соціально-економічного і культурного розвитку міста, громадської безпеки, дотримання прав і свобод громадян, можуть бути винесені на консультативне опитування мешканців міста.

2. Результати консультативного опитування мають рекомендаційний характер.

3. Рішення про проведення консультативного опитування приймається міською радою. Одночасно приймається рішення про створення комісії з організації консультативного опитування та вивчення й узагальнення його результатів.

4. Порядок підготовки і проведення консультативного опитування тернополян визначається «Положенням про консультативне опитування мешканців міста Тернополя», яке розробляється на підставі цього Статуту і є його невідємною частиною.

Стаття 4.5. Загальні збори членів територіальної громади

1. Члени територіальної громади для спільного публічного об­говорення та безпосереднього вирішення питань місцевого значення, що стосуються загальних інтересів усієї територіальної громади або питань, що мають важливе значення для жителів певної території міста, проводять загальні збори жителів (далі – загальні збори) або конференції легітимних представників міської громади чи мешканців певної території міста.

2. З питань, що розглядаються, загальні збори приймають рішення. Рішення загальних зборів є обов’язковими для виконання органами самоорганізації населення. Рішення загальних зборів з питань, що мають важливе значення для міської громади, але віднесені до повноважень місцевого самоврядування, мають рекомендаційний характер.

3. Процедури ініціювання, оголошення, підготовки, проведення загальних зборів, а також порядок реалізації на території міста прийнятих ними рішень визначаються у «Положенні про загальні збори членів територіальної громади міста Тернополя», яке розробляється на підставі цього Статуту і є його невід’ємною частиною.

Стаття 4.6. Звернення (петиції) членів територіальної громади

1. Члени територіальної громади міста у відповідності та в порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян», мають право звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків з відповідними пропозиціями, заявами та скаргами.

2. Колективне звернення з кількістю підписів більше двохсот вважається петицією, розгляд якої відбувається у відповідності до норм чинного законодавства, а також згідно із «Положенням про місцеві ініціативи в місті Тернополі», яке розробляється на підставі цього Статуту і є його невід’ємною частиною.

Стаття 4.7. Громадські слухання

1. Члени міської громади мають право проводити громадські слухання шляхом зустрічей з депутатами міської ради та посадовими особами міського самоврядування, заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, які належать до відання місцевого самоврядування.

 2. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік.

 3. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають розгляду органами місцевого самоврядування та носять рекомендаційний характер.

 4. Порядок організації громадських слухань у місті визначається «Положенням про громадські слухання у місті Тернополі», яке розробляється на підставі цього Статуту і є його невід’ємною частиною.

Стаття 4.8. Місцеві ініціативи

1. Члени міської територіальної громади мають право на місцеву (громадську) ініціативу для безпосередньої участі в ухваленні рішень міською радою з питань, віднесених до компетенції органів міського самоврядування.

2. Місцева ініціатива членів міської громади виступає в якості народної нормотворчої ініціативи, що спрямована на правове забезпечення реалізації рішень з питань місцевого значення.

3. Перелік суб'єктів місцевої ініціативи, порядок її підготовки, подачі та реалізації визначається «Положенням про місцеві ініціативи у місті Тернополі», яке розробляється на підставі цього Статуту і є його невід’ємною частиною.

Стаття 4.9. Громадська експертиза

1.Відповідно до вимог чинного законодавства, рішенням міської ради може запроваджуватись громадська експертиза рішень (проектів рішень) органів та посадових осіб місцевого самоврядування, що стосуються життєдіяльності та інших аспектів розвитку територіальної громади.

Стаття 4.10. Громадська рада

1.Для налагодження системного діалогу, ефективної взаємодії міської ради з тернополянами, підвищення якості підготовки рішень з важливих питань суспільного життя, розпорядженням міського голови можуть створюватись Громадські ради, які діють на підставі положень, затверджених у встановленому порядку міським головою.

 4.11. Участь жителів міста у місцевому самоврядуванні через створення і діяльність органів самоорганізації населення

1. Органи самоорганізації населення як форма участі тернополян у вирішенні питань місцевого значення є представницькими органами, які створюються членами міської громади, що проживають на певній частині території міста, для вирішення таких завдань:

а) створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України;

б) задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг;

в) участь в реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм.

2. Органи самоорганізації населення утворюються за ініціативою жителів на підставі рішення міської ради. Органами самоорганізації населення є будинкові, вуличні, квартальні, мікрорайонні та інші комітети.

3. Органи самоорганізації населення міста сприяють створенню умов для реалізації кожним тернополянином його невід'ємного права на участь у місцевому самоврядуванні та функціонують у взаємодії з міською громадою, органами міського самоврядування, об'єднаннями громадян, політичними партіями, а також розташованими на відповідній території підприємствами, установами, організаціями.

4. Для виконання завдань та реалізації повноважень органи самоорганізації населення здійснюють такі функції, як залучення членів міської громади до самостійного вирішення питань місцевого значення, сприяння забезпеченню комплексного розвитку території, сприяння залученню додаткових місцевих ресурсів.

5. Міська рада відповідно до Закону України «Про органи самоорганізації населення» може наділяти орган самоорганізації населення його власними повноваженнями, а також делегувати йому частину власних повноважень з одночасною передачею йому фінансів і майна, необхідних для здійснення цих повноважень, за згодою загальних зборів (конференції) жителів відповідної території та здійснює контроль за реалізацією цих повноважень та використанням фінансів і майна.

6. Фінансовою основою діяльності органу самоорганізації населення є кошти міського бюджету, які передані йому міською радою для здійснення делегованих нею повноважень, а також власні кошти, які формуються за рахунок власної діяльності та добровільних внесків фізичних та юридичних осіб й інших надходжень, не заборонених законодавством.

7. Правовий статус, порядок створення та діяльності органів самоорганізації населення визначаються Законом України «Про органи самоорганізації населення», іншими законами та нормативними актами, «Положенням про органи самоорганізації населення у місті Тернополі», яке розробляється на підставі цього Статуту.

Стаття 4.12. Участь жителів міста у масових мирних акціях

1. Громадяни – члени територіальної громади відповідно до ст. 39 Конституції України мають право на мирні акції на території міста – збиратися мирно, без зброї, проводити збори, мітинги (пікети), вуличні ходи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи місцевого самоврядування.

2. Метою таких акцій може бути привернення уваги органів і посадових осіб місцевого самоврядування до актуальних проблем загальноміського значення, що вимагають негайного розв’язання, до проблем соціального забезпечення мешканців міста, охорони довкілля, підтримання громадської безпеки тощо.

3. Громадяни – члени інших територіальних громад України – також можуть реалізувати це конституційне право на масові акції на території міста Тернополя у разі, якщо в місті розташовані органи влади чи здійснюють діяльність посадові особи, які правомочні приймати від організаторів акцій звернення з їхніми вимогами.

4. Мирна акція (хода) іногородніх громадян може мати тільки характер транзитного переміщення через місто.

5. Ініціативна група, яка організує мирну акцію, заздалегідь, але не пізніше, ніж за одну добу, у письмовій формі повідомляє про свій намір міськвиконком. У повідомленні вказуються: мета мирної акції, її організаційна форма, прізвище, ім'я та по батькові відповідальної особи за організацію та проведення акції, за благоустрій території після закінчення заходу, його посада в організації або посада за місцем основної роботи, очікувана кількість учасників акції, час, місце проведення акції та її тривалість.

6. Організатори масової акції несуть відповідальність за відповідність акції заявленим цілям і формі її проведення, а також за дотримання громадського порядку учасниками мирної акції під час її проведення.

7. Представники місцевого самоврядування несуть відповідальність за забезпечення безперешкодної реалізації права на мирні акції, та разом з організаторами – за безпеку учасників акції і громадський порядок.

8. Якщо мета масових акцій суперечить положенням Конституції України та інтересам національної безпеки, а їх проведення може спричинити порушення громадського порядку і спокою, стати поштовхом до заворушень і злочинів, завдати шкоди здоров’ю населення, порушити права і свободи інших людей, відповідні органи та посадові особи міського самоврядування зобов’язані звернутися до суду, який може заборонити проведення таких масових акцій.

9. Порядок подачі повідомлення про намір провести мирну акцію і порядок проведення цих акцій визначається «Положенням про мирні громадські акції у місті Тернополі», яке розробляється на підставі цього Статуту.

Стаття 4.13. Участь членів територіальної громади у роботі колегіальних органів місцевого самоврядування

1. Члени територіальної громади можуть брати участь у роботі колегіальних органів місцевого самоврядування (відкритих засіданнях міської ради, виконавчого комітету міської ради, засіданнях постійних комісій) в порядку, визначеному відповідним регламентом або положенням.

Стаття 4.14. Участь молоді у роботі Молодіжної міської ради.

1. З метою залучення молоді до реального місцевого самоврядування та створення системи молодіжного самоврядування в місті при міській раді створюється консультативно-дорадчий орган: Молодіжна міська рада.

2. Діяльність Молодіжної міської ради регулюється цим Статутом та «Положенням про Тернопільську Молодіжну міську раду при Тернопільській міській раді».

Стаття 4.15. Особиста участь жителів міста в обговоренні питань міського життя

1. Кожен житель міста має право вільно обговорювати важливі питання міського життя.

2. З метою реалізації цього права та урахування громадської думки тернополян органи місцевого самоврядування оприлюднюють у міських засобах масової інформації проекти програм соціально-економічного розвитку міста і приватизації об’єктів комунальної власності, міського бюджету, регуляторних актів, нормативно-правових актів, що торкаються інтересів усіх або більшості членів територіальної громади, певних соціальних груп.

Стаття 4.16. Інші форми участі тернополян у здійсненні місцевого самоврядування

1. Перелік форм участі жителів міста у здійсненні місцевого самоврядування, визначений цим Статутом, не є вичерпним.

2. Органи та посадові особи місцевого самоврядування сприяють становленню всіляких форм участі жителів міста – як у складі громадських об’єднань, так і індивідуально – у здійсненні місцевого самоврядування.

3. Нові форми безпосередньої участі мешканців міста у здійсненні місцевого самоврядування можуть ініціюватися членами територіальної громади, а також встановлюватися органами та посадовими особами місцевого самоврядування.

Стаття 4.17. Соціально-політичні конфлікти та шляхи їх подолання

1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування дотримуються у своїй діяльності принципів громадянського миру та злагоди між членами територіальної громади, захисту прав, поваги гідності й інтересів різноманітних соціальних, етнічних, політичних, релігійних та інших груп громадян.

2. У разі виникнення соціально-політичного конфлікту передбачається погоджувальна процедура, порядок проведення якої та склад представників сторін конфлікту затверджується міським головою з урахуванням пропозицій кожної зі сторін із додержанням кількісного паритету у складі комісії представників конфліктуючих сторін.

3. У разі, якщо однією із сторін конфлікту є міський голова, комісія утворюється за тим же паритетним принципом шляхом делегуванням до неї кожною із сторін своїх представників у погодженій сторонами кількості, але не менше трьох з кожної сторони.

4. Міський голова може залучати до роботи у складі погоджувальної комісії членів громадських рад.

5. Робота погоджувальної комісії здійснюється відкрито і гласно, із використанням медіаційних процедур та дотриманням рівних прав учасників щодо постановки запитань, висловлення думок та надання пропозицій.

6. У передбачених законодавством випадках конфлікти вирішуються у судовому порядку.

Розділ V. ОРГАНИ ТА ПОСАДОВІ ОСОБИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В МІСТІ ТЕРНОПОЛІ

Стаття 5.1. Тернопільська міська рада

1. Тернопільська міська рада – представницький орган місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду міста та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про статус депутатів місцевих рад", Європейською Хартією місцевого самоврядування та іншими нормативно - правовими актами.

Міська рада має право розглядати будь-яке питання, що належить до її відання.

2. Діяльність міської ради здійснюється на принципах, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

3. Порядок діяльності міської ради, її органів і посадових осіб визначається Конституцією України, законами України, цим Статутом, регламентом міської ради та іншими нормативно-правовими актами.

4. Головною посадовою особою на території міста є міський голова. На міського голову поширюються повноваження та гарантії депутатів міської ради.

5. Міська рада є юридичною особою і діє самостійно в межах повноважень, наданих їй законодавством , має власну печатку, рахунки в банках, символіку, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав та нести обов'язки, бути позивачем, відповідачем чи третьою особою у судах, мати інші реквізити та повноваження.

6. Термін повноважень депутатів міської ради визначається згідно Конституції України.

7. На будинку, в приміщенні, де працює міська рада та її виконавчий комітет, встановлюється Державний Прапор України та герб міста.

8. Робота міської ради ведеться українською мовою.

Стаття 5.2 Депутат міської ради

1. Депутат міської ради набуває своїх повноважень відповідно до чинного законодавства.

2. Депутат міської ради є повноважним і рівноправним членом міської ради – представницького органу місцевого самоврядування.

У відповідності до Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про статус депутатів місцевих рад» депутат наділяється всією повнотою прав, необхідних для забезпечення його реальної участі у діяльності ради та її органів.

3. Депутат міської ради користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів, до складу яких він входить. Депутат набуває права ухвального голосу з моменту визнання його повноважень.

4. Депутат міської ради, який не входить до складу відповідного органу ради, може брати участь у його роботі з правом дорадчого голосу.

5. Депутат міської ради має право брати участь з правом дорадчого голосу в роботі інших місцевих рад та їх органів, загальних зборах громадян, засіданнях органів самоорганізації населення, що проводяться в межах території міста.

Стаття 5.3. Робота депутатів міської ради з виборцями

1. Депутат міської ради, як представник інтересів територіальної громади зобов'язаний виражати і захищати інтереси територіальної громади, виконувати доручення виборців в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.

2. У виборчому окрузі депутат міської ради зобов'язаний:

підтримувати зв'язок з виборцями, територіальною громадою міста, трудовими колективами і громадськими організаціями, колективами підприємств, установ, організацій, незалежно від форми власності, органами місцевого самоврядування, місцевими органами виконавчої влади, розташованими на території міста;

не рідше одного разу на півріччя інформувати виборців про роботу міської ради та її органів, про виконання планів і програм економічного і соціального розвитку, інших місцевих програм, міського бюджету, рішень ради і доручень виборців;

брати участь у громадських слуханнях, в організації виконання рішень ради та її органів, доручень виборців, у масових заходах, що проводяться органами місцевого самоврядування на території громади або виборчого округу;

визначити і оприлюднити дні, години та місце прийому виборців, інших громадян; вести регулярний, не рідше одного разу на місяць, прийом виборців, розглядати пропозиції, звернення, заяви і скарги членів територіальної громади, вживати заходів щодо забезпечення їх оперативного вирішення.

3. Депутат міської ради розглядає пропозиції, заяви і скарги громадян, які надійшли до нього, вживає заходів до їх своєчасного, обгрунтованого вирішення; вивчає причини, які породжують скарги громадян, і вносить свої пропозиції щодо їх усунення до органів місцевого самоврядування, до місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян; здійснює прийом громадян.

4. Депутат міської ради може направляти одержані ним пропозиції, заяви і скарги до відповідних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, об'єднань громадян, якщо вирішення питань належить до їх повноважень, які зобов'язані розглянути їх відповідно до закону і про результати повідомити заявника, а також депутата міської ради.

5. Депутат міської ради в межах своїх повноважень здійснює контроль за розглядом відповідними органами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, органами об'єднань громадян надісланих ним пропозицій, заяв, скарг виборців.

6. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації державної і комунальної форм власності, їх посадові особи зобов'язані сприяти депутатові місцевої ради в організації прийому громадян, розгляді їх пропозицій, заяв, скарг, у створенні інших, необхідних для його депутатської діяльності умов.

7. Депутат міської ради періодично, але не рідше одного разу на рік, зобов'язаний звітувати про свою роботу перед виборцями відповідного виборчого округу, об'єднаннями громадян. Рада визначає орієнтовні строки проведення звітів депутатів місцевої ради перед виборцями.

8. Звіт депутата міської ради повинен містити відомості про його діяльність у раді та в її органах, до яких його обрано, а також про його роботу у виборчому окрузі, про прийняті радою та її органами рішення, про хід їх виконання, про особисту участь в обговоренні, прийнятті та в організації виконання рішень ради, її органів, а також доручень виборців свого виборчого округу.

9. Звіт депутата міської ради може бути проведено в будь-який час на вимогу зборів виборців за місцем проживання, трудової діяльності або навчання, а також органів самоорганізації населення.

10. Депутат міської ради не пізніш як за сім днів повідомляє виборців про час і місце проведення звіту через місцеві засоби масової інформації або в інший спосіб.

11. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності зобов'язані сприяти депутатам місцевих рад в організації їх звітів (зустрічей) перед виборцями шляхом надання приміщень, інформаційних та інших довідкових матеріалів, необхідних депутату міської ради, на прохання депутата здійснювати інші заходи, пов'язані з проведенням його звіту (зустрічі) перед виборцями, у тому числі сприяти оповіщенню виборців про час і місце його (її) проведення. Рішення з питань організації звітів (зустрічей) депутата з виборцями приймається на засіданні міської ради.

12. Депутат міської ради інформує раду та її виконавчі органи про результати обговорення його звіту, зауважень і пропозицій, висловлених виборцями на адресу ради та її органів, а також про доручення, дані депутатові у зв'язку з його депутатською діяльністю.

13. Витрати, пов'язані з проведенням звітів депутатів міської ради перед виборцями та їх зустрічей з ними, здійснюються за рахунок міського бюджету у межах затверджених на ці цілі видатків.

14. Звіти і зустрічі депутатів міської ради з виборцями висвітлюються засобами масової інформації та опубліковуються на офіційному сайті міської ради.

15. Виборці можуть давати депутатові міської ради доручення на зборах під час його звітів чи зустрічей з питань, що випливають з потреб виборчого округу чи територіальної громади в цілому.

16. Доручення виборців не повинні суперечити законодавству України, а їх виконання має належати до відання міської ради та її органів.

17. Доручення виборців депутатові міської ради має бути підтримане більшістю учасників зборів виборців.

18. Доручення виборців, виконання яких потребує прийняття міською радою або її виконавчим комітетом рішення, фінансових або інших матеріальних витрат, доводяться депутатом міської ради до відома ради або її органів.

19. Рада та її органи аналізують доручення виборців, дані депутатам міської ради, та з урахуванням матеріальних, в тому числі і фінансових можливостей приймають відповідні рішення щодо їх реалізації. Рішення з цих питань доводяться до відома депутатові міської ради та територіальної громади.

20. Доручення виборців враховуються при розробці планів і програм економічного та соціального розвитку міста, місцевих економічних програм, складанні бюджету, а також при підготовці рішень з інших питань.

21. Депутат міської ради бере участь в організації виконання доручень виборців як одноособово, так і в складі постійних і тимчасових комісій ради або в складі утвореної з цією метою депутатської групи, може залучати до їх виконання органи самоорганізації населення, а також виборців.

22. Контроль за виконанням доручень виборців здійснюється міською радою, її органами та депутатами ради. Органи, які в межах своїх повноважень забезпечують реалізацію доручень виборців, один раз на рік інформують раду про хід їх виконання.

23. Депутат міської ради періодично інформує своїх виборців про результати розгляду радою та її виконавчими органами доручень виборців та особисту участь в організації їх виконання.

24. Депутат міської ради, який не виправдав довіру виборців, може бути в будь-який час відкликаний ними у встановленому законом порядку.

Стаття 5.4. Депутатські групи та фракції

Депутатські групи

1. Для спільної роботи по здійсненню депутатських повноважень депутати міської ради за єдністю території їх виборчих округів, спільністю проблем, які вони вирішують, або за іншими ознаками можуть на основі їх взаємної згоди об'єднуватися в депутатські групи.

2. Повноваження депутатських груп є похідними від повноважень депутата міської ради, передбачених законодавством.

3. Чисельний склад депутатських груп у міській раді визначається згідно із законом регламентом ради.

4. Депутатська група може бути утворена в будь-який час протягом строку повноважень ради даного скликання, за рішенням зборів депутатів, які виявили бажання увійти до її складу.

5. Депутати, які входять до складу депутатської групи, обирають особу, яка очолює депутатську групу.

6. Депутатська група реєструється міською радою за поданням особи, яка очолює депутатську групу, До подання додається підписане депутатами цієї групи письмове повідомлення про сформування депутатської групи із зазначенням її назви, персонального складу та партійної належності членів групи та депутатів, які уповноважені представляти групу.

Депутатські фракції

1. Депутати міської ради на основі єдності поглядів або партійного членства можуть об'єднуватися в депутатські фракції. До складу депутатських фракцій можуть входити також позапартійні депутати міської ради, які підтримують політичну спрямованість фракції.

2. Чисельний склад депутатської фракції у Тернопільській міській раді визначається регламентом ради.

3. Порядок вступу до фракції та виходу з неї визначається самою фракцією. Депутат міської ради може входити до складу лише однієї депутатської фракції.

4. Рішення про реєстрацію фракції доводиться до відома депутатів міської ради головуючим на пленарному засіданні ради.

5. Депутатська фракція не має права виступати від імені всієї міської ради.

6. Організація діяльності депутатських фракцій покладається на міського голову.

7. Міська рада сприяє діяльності зареєстрованих нею депутатських фракцій та груп, координує їх роботу і може заслуховувати повідомлення про її діяльність.

8. Депутатські фракції та групи мають право:

- на пропорційне представництво в постійних та тимчасових комісіях міської ради;

- попередньо обговорювати кандидатури посадових осіб, яких обирає, призначає та затверджує міська рада;

- на гарантований виступ свого представника на пленарному засіданні міської ради з кожного питання порядку денного сесії міської ради;

- об'єднувати зусилля з іншими фракціями, групами для створення більшості в міській раді чи опозиції;

- здійснювати інші права, передбачені чинним законодавством.

9. Діяльність депутатських груп та депутатських фракцій припиняється:

- у разі вибуття окремих депутатів міської ради, внаслідок чого чисельність фракції стає меншою від чисельності, визначеної регламентом ради.

- в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Стаття 5.5. Депутатська діяльність та етика

1. Депутат міської ради, здійснюючи депутатські повноваження, повинен дотримуватися правил депутатської поведінки та етики, а саме:

- керуватися загальнодержавними інтересами та інтересами територіальної громади;

- не використовувати депутатський мандат в особистих інтересах чи в корисливих цілях;

- керуватися у своїй діяльності та поведінці загальновизнаними принципами порядності, честі і гідності;

- не розголошувати відомостей, що становлять державну таємницю або іншу інформацію, яка охороняється законом, інших відомостей з питань, що розглядалися на закритих засіданнях ради чи її органів і не підлягають за їх рішенням розголошенню, та відомостей, які стосуються таємниці особистого життя депутата міської ради або виборця, що охороняється законом, чи стали йому відомі у зв'язку з його участю в депутатських перевірках;

- не допускати образливих висловлювань, не використовувати у публічних виступах недостовірні або неперевірені відомості стосовно органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій, їх керівників та інших посадових чи службових осіб, депутатських груп, фракцій, окремих депутатів, громадян;

 - не приймати будь-яких гонорарів, подарунків, не отримувати винагород безпосередньо чи опосередковано за дії, пов'язані зі здійсненням ним депутатських повноважень.

Стаття 5.6. Забезпечення діяльності депутатів, депутатських груп та фракцій

1. Міська рада та її органи забезпечують необхідні умови для ефективного здійснення депутатами, депутатськими групами та фракціями їх повноважень.

2. Міська рада забезпечує депутатів, депутатські групи та фракції своїми офіційними виданнями та інформаційними матеріалами, організовує допомогу з правових питань, надає можливість ознайомитись з рішеннями ради, виконавчого комітету та розпорядженнями міського голови.

4. Для проведення депутатами, депутатськими групами та фракціями Тернопільської міської ради прийому виборців можуть утворюватися громадські приймальні депутатських груп та фракцій міської ради.

5. Режим роботи депутатів у міській раді, робота депутатських груп та фракцій, надання їм приміщень, забезпечення транспортом, зв'язком, оргтехнікою (та інше) визначаються міською радою.

Стаття 5.7. Регламент ради.

1. Для врегулювання своєї роботи міська рада затверджує регламент. Регламент міської ради визначає:

- порядок скликання і проведення сесій міської ради,

- формування її органів

- процедуру підготовки, розгляду та прийняття рішень,

- функції органів міської ради та її посадових осіб

- правила депутатської поведінки та етики і заходи впливу щодо тих депутатів ради, які порушують ці правила, а також інші питання діяльності міської ради.

Регламент міської ради не може суперечити чинному законодавству України.

2. Регламент міської ради затверджується на пленарному засіданні ради більшістю голосів від загального складу депутатів міської ради.

3. Забезпечення дотримання Регламенту покладається на головуючого на пленарному засіданні міської ради.

4. Контроль за дотриманням Регламенту покладається на відповідну постійну комісію міської ради.

5. Пропозиції про внесення змін і доповнень до Регламенту міської ради підлягають обов'язковому розгляду профільною постійною комісією та юридичною службою ради.

6. Зміни та доповнення до цього Регламенту приймаються більшістю голосів від загального складу депутатів міської ради.

7. Регламент міської ради діє до моменту затвердження нового Регламенту.

8. Регламент міської ради розміщується на офіційному сайті міської ради.

Стаття 5.8. Склад ради.

1. Рішення про загальний склад (кількість депутатських мандатів) міської ради приймається відповідно до вимог чинного законодавства.

Стаття 5.9. Міський голова

1. Міський голова є головною посадовою особою територіальної громади міста, що обирається на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування на термін, який визначений законом і здійснює свої повноваження на постійній основі.

2. Повноваження міського голови починаються з моменту оголошення відповідною міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання і закінчуються в момент вступу на цю посаду іншої обраної відповідно до закону особи, крім випадків дострокового припинення його повноважень. Порядок дострокового припинення повноважень міського голови визначений законодавством.

 3. Міський голова:

забезпечує здійснення у межах, наданих законом повноважень органів виконавчої влади на території міста, додержанная Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади;

організує в межах, визначених законом, роботу міської ради та її виконавчого комітету;

підписує рішення міської ради та її виконавчого комітету;

вносить на розгляд міської ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря ради;

вносить на розгляд міської ради ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету ради;

вносить на розгляд міської ради пропозиції щодо структури і штатів виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету;

здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчим комітетом;

скликає сесії міської ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради;

забезпечує підготовку на розгляд міської ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання;

призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади міста, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.

скликає загальні збори громадян за місцем проживання;

забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, міської ради, її виконавчого комітету;

є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою;

представляє територіальну громаду міста, міську раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства;

звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження міської ради та її органів;

укладає від імені територіальної громади міста, міської ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради;

веде особистий прийом громадян;

забезпечує на території міста додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об'єднань;

здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені законодавством, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів;

видає розпорядження у межах своїх повноважень.

4. Міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.

5. При здійсненні наданих повноважень міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним – перед міською радою, а з питань здійснення виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої влади – також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

6. Міський голова може зупиняти рішення, прийняті міською радою, протягом 5-денного терміну з моменту їх прийняття і вносити їх на повторний розгляд міської ради з обґрунтуванням зауважень до цих рішень.

7. Міський голова своїм розпорядженням може зупинити дію рішення виконавчого комітету і внести його на розгляд міської ради.

8. Міський голова не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед територіальною громадою міста на відкритій зустрічі з громадянами. На вимогу не менше половини депутатів міської ради міський голова зобов'язаний прозвітувати перед радою про роботу виконавчих органів ради у будь-який визначений ними термін.

Стаття 5.10. Секретар Тернопільської міської ради

1. Секретар міської ради обирається таємним голосуванням з числа депутатів міської ради за поданням міського голови на термін повноважень ради і працює в раді на постійній основі.

2. Секретар міської ради:

- організовує підготовку сесій міської ради та її пленарних засідань, питань, що вносяться на розгляд ради;

- забезпечує своєчасне доведення рішень міської ради до виконавців і населення, організовує контроль за їх виконанням;

- за дорученням міського голови координує діяльність постійних комісій міської ради, дає їм доручення, сприяє організації виконання їхніх рекомендацій;

- сприяє депутатам міської ради у здійсненні їхніх повноважень;

- у випадках, передбачених Законом, скликає сесії ради, повідомляє депутатам, доводить до населення інформацію про час і місце проведення сесії ради і про питання, що передбачаються винести для розгляду на пленарному засіданні;

- у випадках, передбачених Законом, веде пленарне засідання міської ради, підписує його рішення;

- дає доручення постійним комісіям ради про спільний розгляд ними питань, що перебувають у віданні декількох постійних комісій ради;

- веде реєстрацію депутатів, які бажають виступити під час розгляду питань порядку денного, реєструє листи і звернення, оголошує їх при розгляді питання порядку денного «Різне».

- за дорученням міського голови, міської ради вирішує інші питання, пов'язані з діяльністю ради та її органів.

3. Секретар міської ради у разі відсутності міського голови або неможливості виконання ним своїх обов’язків з інших причин здійснює повноваження міського голови.

4. Повноваження секретаря міської ради можуть бути достроково припинені за рішенням міської ради.

Стаття 5.11. Комісії і робочі групи

1. Робочими органами міської ради є постійні комісії, тимчасові контрольні комісії, робочі групи. Порядок формування і роботи постійних і тимчасових контрольних комісій міської ради визначено в Регламенті міської ради.

2. Для розгляду конкретних питань розпорядженням міського голови можуть створюватися робочі групи. До робочих груп можуть входити депутати міської ради, працівники виконавчого комітету та інших виконавчих органів ради, фахівці, експерти.

3. Висновки і пропозиції робочої групи у вигляді звіту надаються міському голові у встановлений ним термін.

Стаття 5.12. Виконавчий комітет міської ради

1. Виконавчим органом міської ради є виконавчий комітет ради, який утворюється радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, міського голови, її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

2. Кількісний склад виконавчого комітету визначається міською радою. Персональний склад виконавчого комітету міської ради затверджується радою за пропозицією міського голови.

3. Виконавчий комітет ради утворюється у складі міського голови, заступника (заступників) міського голови, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб.

4. До складу виконавчого комітету міської ради входить також за посадою секретар міської ради.

5. Очолює виконавчий комітет міської ради міський голова.

6. Особи, які входять до складу виконавчого комітету, крім тих, хто працює у виконавчих органах ради на постійній основі, на час засідань виконавчого комітету, а також для здійснення повноважень в інших випадках, звільняються від виконання виробничих або службових обов'язків з відшкодуванням їм середнього заробітку за основним місцем роботи та інших витрат, пов'язаних з виконанням обов'язків члена виконавчого комітету, за рахунок коштів міського бюджету.

7. Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади – також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

8. До складу виконавчого комітету міської ради не можуть входити депутати міської ради, крім секретаря ради.

9. Виконавчий комітет міської ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені законом до відання виконавчих органів ради.

10. Міська рада може прийняти рішення про розмежування повноважень між її виконавчим комітетом, відділами, управліннями, іншими виконавчими органами ради та міським головою в межах повноважень, наданих законом виконавчим органам міських рад.

11. Основною формою роботи виконавчого комітету міської ради є його засідання.

12. Засідання виконавчого комітету скликаються міським головою, а в разі його відсутності чи неможливості здійснення ним цієї функції – заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць, і є правомочними, якщо в них бере участь більше половини від загального складу виконавчого комітету.

13. Рішення виконавчого комітету з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, може бути скасоване рішенням міської ради, прийнятим простою більшістю голосів.

Стаття 5.13. Муніципальна служба. Відділи, управління та інші виконавчі органи міської ради

1. Міська рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів міської ради.

2. Відділи, управління та інші виконавчі органи міської ради є підзвітними і підконтрольними раді, підпорядкованими виконавчому комітету, міському голові.

3. Керівники відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради призначаються на посаду і звільняються з посади міським головою одноособово, а у випадках, передбачених законом, – за погодженням з відповідними органами виконавчої влади.

4. Положення про відділи, управління та інші виконавчі органи ради затверджуються міською радою.

Стаття 5.14. Форми роботи міської ради

1. Міська рада проводить свою роботу сесійно. Сесії міської ради складаються з пленарних засідань і засідань постійних комісій.

2. У разі потреби головуючий на пленарному засіданні може оголосити перерву, під час якої постійна комісія, депутатська фракція чи група може провести своє термінове засідання.

3. За два дні до пленарного засідання міської ради або напередодні під керівництвом міського голови, за участі секретаря ради, може проводитись засідання Погоджувальної ради голів постійних комісій, керівників депутатських фракцій та груп

Стаття 5.15. Депутатське запитання

     Депутатське запитання – це засіб одержання депутатом міської ради інформації або роз'яснення з тієї чи іншої проблеми. Відповідь на запитання може бути оголошено на сесії ради або дано депутату місцевої ради в індивідуальному порядку. Запитання не включається до порядку денного сесії, не обговорюється і рішення по ньому не приймається.

Стаття 5.16. Депутатський запит і порядок його внесення та розгляду

1. Депутатський запит – це підтримана радою вимога депутата міської ради до посадових осіб ради і її органів, міського голови, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, які розташовані або зареєстровані на території міста, а також до голови місцевої державної адміністрації, його заступників, керівників відділів і управлінь з питань, які віднесені до відання ради.

2. Депутатський запит може бути внесений депутатом або групою депутатів міської ради попередньо або на пленарному засіданні ради у письмовій чи усній формі. Запит підлягає обов’язковому (без голосування) включенню до порядку денного пленарного засідання ради.

3. Депутатський запит обговорюється у разі необхідності на пленарному засіданні міської ради.

4. Рада може зобов'язати відповідний орган подати у встановлений нею строк звіт про виконання рішення по запиту депутата міської ради.

5. Орган або посадова особа, до яких звернуто депутатський запит, зобов'язані у встановлений радою строк дати офіційну письмову відповідь на нього міській раді і депутату міської ради. Якщо запит з об'єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений радою строк, то орган або посадова особа зобов'язані письмово повідомити про це раді та депутатові міської ради, який вніс запит, і запропонувати інший строк, який не повинен перевищувати один місяць з дня одержання запиту. Відповідь на запит у разі необхідності розглядається на пленарному засіданні ради.

6. Депутат міської ради має право дати оцінку відповіді на свій депутатський запит. За результатами відповіді на депутатский запит може бути проведено обговорення, якщо на цьому наполягає не менше 1/4 присутніх на засіданні депутатів міської ради. Посадових осіб, до яких звернуто запит, своєчасно інформують про дату та час обговорення відповіді на запит радою. Вони або уповноважені ними особи мають право бути присутні на цьому засіданні ради.

За результатами розгляду відповіді на депутатський запит рада приймає відповідне рішення.

Стаття 5.17. Пропозиції і зауваження, висловлені депутатами міської ради на сесіях ради

1. Пропозиції і зауваження, висловлені депутатами міської ради на сесіях ради або передані в письмовій формі головуючому на її пленарних засіданнях, розглядаються радою або за її дорученням постійними комісіями ради чи надсилаються на розгляд підзвітним і підконтрольним органам та посадовим особам місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівникам відповідних підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, які зобов'язані розглянути ці пропозиції і зауваження у строки, встановлені радою, і про результати розгляду повідомити безпосередньо депутатів міської ради, які внесли пропозиції чи висловили зауваження, а також відповідну раду.

2. Міська рада та її виконавчі органи забезпечують виконання пропозицій і зауважень депутатів міської ради, схвалених радою, інформують депутатів про реалізацію пропозицій і зауважень, внесених ними на сесіях ради.

Стаття 5.18. Планування роботи ради

1. Діяльність міської ради проводиться відповідно до планів, які затверджуються радою на рік, поточну та наступну сесії. План роботи міської ради визначає головні напрями діяльності ради та її органів, організаційні форми вирішення поставлених завдань та містить перелік основних організаційно-масових заходів та виконавців.

2. Проект плану роботи міської ради розробляється постійними комісіями ради та підрозділами виконавчого комітету за участю секретаря ради з урахуванням пропозицій депутатів, депутатських груп та фракцій міської ради, органів місцевого самоврядування.

3. План роботи на наступний рік затверджується на пленарному засіданні ради на початку року і в десятиденний строк доводиться до відома всіх депутатів міської ради, виконавчих органів, зацікавлених організацій і посадових осіб.

4. У план роботи міської ради на рік обов'язково включаються такі питания контролю за виконанням доручень виборців, депутатських запитів, планів роботи та рішень Тернопільської міської ради.

5. Організація виконання плану роботи Тернопільської міської ради покладається на постійні комісії ради та секретаря ради. Хід виконання плану роботи ради обговорюється на засіданнях постійних комісій, засіданнях Погоджувальної ради голів постійних комісій ради, керівників депутатських груп і фракцій. Пропозиції щодо уточнення або зміни перспективного плану роботи міської ради розглядаються радою на пленарних засіданнях на вимогу депутатів міської ради та постійних депутатських комісій ради.

6. На основі плану роботи міської ради міський голова та секретар ради розробляють плани підготовки та проекти порядку денного чергових пленарних засідань міської ради. Планами визначаються перелік документів, які мають бути розроблені, строки розробки та відповідальні за цю роботу, а також інші питання, пов'язані з підготовкою і проведенням пленарних засідань міської ради .

7. Плани роботи постійних комісій ради складаються на поточний рік та на поточний сесійний період і затверджуються на засіданні постійних комісій міської ради. Плани роботи постійних комісій ради можуть коригуватись у випадку включення до них позапланових питань за дорученням міської ради, міського голови, секретаря міської ради, за пропозицією членів постійних комісій, інших депутатів міської ради.       

До плану роботи постійної комісії питання включаються після обговорення пропозицій на засіданні комісії (з визначенням строку підготовки питання і відповідального за його підготовку).

8. Контроль за формуванням і виконанням планів роботи постійних комісій міської ради покладається на секретаря ради, який один раз на квартал інформує раду про виконання постійними депутатськими комісіями планів роботи, оцінює ефективність роботи постійних комісій, вносить відповідні пропозиції.

Стаття 5.19. Постійні депутатські комісії. Порядок роботи і прийняття рішень

1. Постійні депутатські комісії є органами ради, що обираються для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до відання міської ради, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

2. Перелік і повноваження постійних депутатських комісій визначається Положенням про постійні комісії міської ради, затвердженим міською радою.

3. Постійні комісії обираються радою на строк її повноважень з числа депутатів у складі голови і членів комісії. Інші питання структури та роботи комісій вирішуються ними самостійно.

4. Депутати (крім секретаря ради) обов’язково входять до складу однієї із постійних комісій ради.

5. Засідання постійної комісії скликається в міру необхідності і є правомочним, якщо в ньому бере участь не менш як половина від загального складу комісії.

6. Постійні комісії є підзвітними міській раді та відповідальними перед нею.

7. Протягом строку своїх повноважень рада може утворювати нові комісії, ліквідовувати, реорганізовувати утворені комісії, вносити зміни до їх складу.

8. Комісії виконують доручення ради, голови або секретаря ради, з наступним звітом, у визначений термін.

9. Депутати працюють у постійних комісіях на громадських засадах.

Стаття 5.20. Тимчасові контрольні комісії. Порядок роботи і прийняття рішень.

1. Тимчасові контрольні комісії є органами ради, що створюються для контролю з конкретно визначених радою питань, які належать до повноважень місцевого самоврядування. Контрольні комісії подають звіти і пропозиції на розгляд ради.

2. Рішення про створення тимчасової контрольної комісії, її назву та завдання, про персональний склад і її голову вважається прийнятим, якщо за це проголосувало не менше однієї третини депутатів від загального складу ради. Депутати, які входять до складу тимчасової контрольної комісії та залучені комісією для участі в її роботі спеціалісти, експерти, інші особи не повинні розголошувати інформацію, що стала їм відома у зв'язку з її роботою.

3. Організація роботи тимчасової контрольної комісії ради покладається на голову комісії. Голова комісії скликає і веде засідання комісії, дає доручення членам комісії, представляє комісію у відносинах з іншими органами, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, громадянами, організує роботу щодо реалізації висновків і рекомендацій комісії. Протокол засідань комісії підписує голова і секретар комісії. Всі інші питання організації своєї роботи комісія вирішує самостійно.

4. Сприяння організації роботи тимчасових контрольних комісій, веденню діловодства та контролю за виконанням їх рішень покладається на управління організаційно-виконавчої роботи.

5. Повноваження тимчасової контрольної комісії ради припиняються з моменту прийняття радою остаточного рішення щодо результатів роботи цієї комісії, а також у разі припинення повноважень ради, яка створила цю комісію.

6. Засідання тимчасових контрольних комісій ради проводиться, як правило, у закритому режимі.

7. Повноваження тимчасових контрольних комісій припиняються з моменту прийняття більшістю міської ради остаточного рішення за результатами її роботи.

Стаття 5.21. Сесії ради та пленарні засідання

1. Міська рада проводить свою роботу сесійно. Сесії міської ради складаються з пленарних засідань, засідань постійних і тимчасових комісій.

2. Перша сесія новообраної міської ради скликається Тернопільською міською територіальною виборчою комісією після обрання міської ради в правомочному складі, її відкриває і веде голова цієї виборчої комісії. Він інформує про підсумки виборів депутатів міської ради, міського голови і визнання їх повноважень.

3. Наступні сесії міської ради скликаються міським головою, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

4. Сесії міської ради скликаються в міру необхідності, але не рідше одного разу на на місяць, згідно з визначеним на рік планом (крім випадків скликання позачергових сесій). Сесії Тернопільської міської ради проводяться, як правило, у четвер.

5. Повідомлення про скликання наступної сесії доводиться до відома депутатів на останньому пленарному засіданні сесії, але не пізніше, як за десять днів, а у виняткових випадках – за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

6. Сесія ради є правомочною, якщо на її засіданні присутні більше половини депутатів від загального складу ради.

7. Реєстрація депутатів проводиться перед початком ранкового і вечірнього засідання сесії шляхом запису. За необхідності повторна реєстрація може проводитись шляхом поіменного голосування.

8. Сесія розпочинається і закінчується виконанням Державного гімну України.

9. Пленарні засідання сесії міської ради відкриває і веде міський голова, а у випадках, передбачених чинним законодавством і цим регламентом, – секретар міської ради чи депутат міської ради.

10. Відкриваючи сесію, головуючий оголошує результати реєстрації депутатів і наявність кворуму, повідомляє про склад запрошених і присутніх на сесії депутатів інших рад, представників органів державної влади, об’єднань громадян, засобів масової інформації, окремих громадян тощо.

11. Якщо на початку чи в ході пленарного засідання сесії міської ради буде встановлено, що в його роботі бере участь половина чи менше половини депутатів від загального складу ради, головуючий має право перенести його на інший час.

12. Рада може прийняти рішення про проведення роботи під час ранкового або вечірнього засідання в комісіях.

13. Сесія міської ради транслюється акредитованими у встановленому порядку засобами масової інформації або в режимі онлайн.

Стаття 5.22. Прийняття рішень міською радою

1. Міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

2. Рішення ради приймається більшістю депутатів від загального складу міської ради на пленарному засіданні після обговорення, крім інших випадків, передбачених чинним законодавством або Регламентом міської ради. При встановленні результатів голосування до загального складу міської ради включається міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

3. Рішення міської ради приймаються лише з питань, внесених до порядку денного пленарного засідання сесії міської ради, і за наявності відповідно оформленого проекту рішення.

4. Проект рішення не ставиться на голосування, якщо він знімається ініціатором, який його вносив.

5. У випадку внесення змін та доповнень до проекту рішення відповідальність за достовірність тексту рішення покладається на управління організаційно-виконавчої роботи, а за візування – на профільний структурний підрозділ міської ради. Начальник управління організаційно-виконавчої роботи в семиденний термін передає рішення сесії на підпис міському голові. Після підписання міським головою управління організаційно-виконавчої роботи присвоює рішенню номер.

6. Рада може приймати протокольні доручення. Протокольне доручення ради – це доручення, дане радою на пленарному засіданні виконавчому комітету (членам виконавчого комітету), структурним підрозділам або посадовим особам міської ради, комунальним підприємствам, установам та організаціям з питань, віднесених до їх повноважень. Протокольне доручення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала третина складу присутніх на засіданні депутатів ради.

7. Питання стосовно прийняття рішень з процедурних питань, лічильної комісії, видів і форм голосування, підготовки питань до розгляду на пленарному засіданні ради, пленарних засідань ради, протоколу пленарного засіданні сесії міської ради регулюється регламентом міської ради.

Стаття 5.23. Набрання чинності рішеннями ради

1. Рішення міської ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення (якщо в самих рішеннях радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

2. Рішення міської ради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено міським головою і внесено на повторний розгляд міської ради із обгрунтуванням зауважень. Рада зобов'язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження міського голови і подтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.

3. Рішення міської ради, прийняті в межах її повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на території міста органами влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами й організаціями, посадовими особами, а також громадянами, що постійно або тимчасово проживають на території міста.

Стаття 5.24. Контроль за виконанням рішень міської ради і вжиття заходів з їх виконання

1. У рішенні та протокольному дорученні ради вказується виконавець і термін виконання рішення, а також особа або структура, що контролює його виконання. Для здійснення контролю за рішеннями ради вказані особа або структура не потребують ніяких спеціальних повноважень.

2. Особа або структура, на яку покладений контроль, зобов'язана вчасно підготувати повідомлення про хід виконання рішення. Після заслуховування такого повідомлення міська рада вправі:

— зняти рішення з контролю як виконане;

— продовжити контрольні повноваження;

— покласти контрольні повноваження на іншу особу, структуру;

— скасувати рішення;

— змінити рішення або доповнити його;

— прийняти додаткове рішення.

3. Термін звітності щодо контролю виконання встановлюється в самому рішенні або головуючим на пленарному засіданні.

РОЗДІЛ VI. МАТЕРІАЛЬНО-ФІНАНСОВА ОСНОВА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Стаття 6.1. Матеріальна основа територіальної громади міста

1. Матеріальна основа територіальної громади міста – це сукупність матеріальних ресурсів та прав на них, за допомогою яких забезпечується реалізація завдань та функцій міського самоврядування.

Стаття 6.2. Управління об’єктами права комунальної власності

1. У комунальній власності територіальної громади знаходяться:

- рухоме та нерухоме майно;

- кошти бюджету міста, в тому числі цільові фонди;

- землі територіальної громади, що не передані в інші форми власності, інші природні ресурси;

- підприємства, установи, організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, цінні папери, частки в майні підприємств, інші фінансові активи;

- майно, придбане в результаті господарської діяльності комунальних підприємств;

- майно, що передане органам місцевого самоврядування безоплатно, на основі угод і договорів, а також односторонніх актів передачі майна: житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади освіти, культури, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального забезпечення й інше майно і майнові права, віднесені, відповідно до вимог чинного законодавства, до об'єктів права комунальної власності територіальної громади.

2. Територіальна громада міста в особі міської ради володіє, користується та розпоряджається об'єктами права комунальної власності, в тому числі може передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, передавати в заставу, здійснювати інші передбачені законодавством правочини.

3. Міська рада може делегувати частину повноважень щодо управління об’єктами права комунальної власності профільним виконавчим органам.

4. Управління об’єктами права комунальної власності повинно здійснюватись на засадах :

- формування та ведення Реєстру нежитлових приміщень комунальної власності, які можуть бути передані в оренду чи знаходяться в оренді, запровадження системи моніторингу щодо таких об’єктів. Реєстр ведеться в електронній та паперовій формах. Електронна форма Реєстру розміщується на веб-сторінці міської ради. Положення про ведення Реєстру нежитлових приміщень комунальної власності, які можуть бути передані в оренду чи знаходяться в оренді, затверджується рішенням виконавчого комітету;

- визначення ринкової вартості об’єктів комунальної власності, розрахованої з урахуванням подальшої долі об’єкта, що оцінюється, його комерційних властивостей та соціальної значимості;

- відкритості інформації про процедури отримання об’єктів комунальної власності у власність чи користування та про переліки об’єктів, що передаються;

- використання найбільш ефективних конкурентних механізмів розподілу комунального майна (виділення земельних ділянок і здача в оренду нежитлових приміщень за конкурсною процедурою тощо);

- забезпечення бюджетного фінансування об’єктів комунальної власності, метою діяльності яких є надання послуг соціального характеру (організації, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування тощо);

- передачі об’єктів комунальної власності, функціонування яких безпосередньо не пов’язано з виконанням соціальних завдань, до комерційного управління з метою забезпечення їх рентабельності та прибутковості;

- спрощення та уніфікація процедур надання в оренду землі та об’єктів нерухомості міста.

Стаття 6.3. Особливості управління нерухомим майном та землею територіальної громади міста

1. З метою ефективного здійснення функцій щодо управління нерухомим майном та землею територіальної громади міська рада:

- створює профільні виконавчі органи відповідно у сфері земельних відносин та нерухомого майна;

- визначає порядок здійснення профільними виконавчими органами повноважень щодо управління нерухомим майном та землею, зокрема функцій орендодавця;

- визначає порядок передачі в оренду нерухомого майна та землі, порядок приватизації нерухомого майна;

- встановлює процедуру проведення конкурсів щодо передачі в оренду нерухомого майна, в тому числі для окремих категорій учасників;

- затверджує перелік нерухомого майна, яке підлягає та не підлягає приватизації, і визначає способи приватизації;

- визначає порядок контролю за виконанням угод і договорів купівлі-продажу, оренди, передання у користування та у відповідних випадках своєчасно ініціює питання повернення майна у комунальну власність;

- заслуховує звіти профільних виконавчих органів про здійснення ними повноважень щодо управління нерухомим майном та землею.

2. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів.

Стаття 6.4. Комунальні підприємства та корпоративні права територіальної громади

1. Міська рада може утворювати на основі відокремленої частини комунальної власності або із залученням майна цієї власності різні за організаційними формами види підприємств чи інших суб’єктів господарювання, а саме:

- комунальні унітарні підприємства, тобто підприємства, що створюються на базі відокремленої частини комунальної власності і чий статутний фонд не поділений на частки, акції, паї тощо;

- господарські (підприємницькі) товариства, які створюються спільно з іншими партнерами, і територіальна громада володіє лише часткою у статутному фонді створених товариств, тобто має корпоративні права;

2. Комунальні унітарні підприємства здійснюють свою діяльність, базуючись на праві господарського відання або праві оперативного управління, а господарські товариства – на праві власності.

3. Міська рада затверджує статут комунального підприємства.

4. Діяльність підприємств комунальної власності має базуватися на наступних засадах:

- запровадження регулярного планування господарської діяльності;

- регулярного оприлюднення показників господарського та фінансового планування;

- щорічного звітування за підсумками діяльності, а також щодо стану справ на підприємстві.

Порядок звітування і форма звіту затверджується виконавчим комітетом.

Стаття 6.5 Бюджет міста

1. Бюджет міста – план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються міською радою як органом місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

2. Міська рада розробляє, затверджує і виконує бюджет міста відповідно до законів України, Бюджетного кодексу України та цього Статуту.

3. Самостійність бюджету міста гарантується власними та закріпленими за ним законом на стабільній основі загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства.

4. Планування і виконання міського бюджету здійснюється виконавчим органом міської ради. Затверджує бюджет міста та звіт про виконання бюджету міста, а також здійснює контроль на всіх етапах бюджетного процесу міська рада.

5. Втручання державних органів у процес формування, затвердження та виконання бюджету міста не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Стаття 6.6. Бюджетний процес у місті

1. Бюджетний процес у місті – це регламентована нормами права діяльність, пов'язана зі складанням, розглядом, затвердженням міського бюджету, його виконанням і контролем за його виконанням, розглядом звіту про виконання міського бюджету.

2. Від початку складання бюджету до затвердження звітів про їх виконання бюджетний процес проходить під контролем міської ради, що дисциплінує роботу всіх органів управління, які пов’язані з бюджетним процесом.

3. Проект бюджету міста складається фінансовим органом за участю інших управлінь та відділів міської ради і подається на розгляд виконавчого комітету міської ради. Виконавчий комітет схвалений проект бюджету подає на затвердження міській раді.

4. Проект міського бюджету підлягає обов’язковому оприлюдненню шляхом його розміщення на офіційному сайті міської ради в розділі «Бюджет міста» та публікації в офіційному виданні міської ради не пізніше, ніж за 20 днів до його розгляду у міській раді.

5. Міський бюджет затверджується рішенням міської ради в терміни, встановлені діючим законодавством. Рішення про затвердження міського бюджету міста з усіма додатками підлягає обов’язковому розміщенню на офіційному сайті міської ради в розділі «Бюджет міста» не пізніше, ніж 5 днів після його затвердження та оприлюднення шляхом його публікації в офіційному виданні міської ради.

6. Річний звіт про виконання міського бюджету подається на затвердження до міської ради виконавчим комітетом у двомісячний строк після завершення відповідного бюджетного періоду.

7. Звіт про виконання міського бюджету з усіма додатками підлягає обов’язковому оприлюдненню шляхом його публікації в офіційному виданні міської ради та розміщення на офіційному сайті міської ради в розділі «Бюджет міста».

8. З метою інформування громади міста про положення проекту міського бюджету й одержання зауважень і пропозицій від членів територіальної громади міська рада обов’язково проводить бюджетні слухання до винесення проекту бюджету міста на сесію міської ради. Оголошення про проведення бюджетних слухань завчасно розміщується на головній сторінці офіційного сайту Тернопільської міської ради та доводиться до відома громадськості міста. Усі зауваження та пропозиції, які вносяться за результатами бюджетних слухань, підлягають обов’язковому розгляду органами місцевого самоврядування, зокрема профільним виконавчим органом та постійними комісіями міської ради.

9.За результатами звіту про виконання міського бюджету, міський голова оприлюднює звіт перед громадою міста в прямому ефірі на одному з місцевих каналів телебачення.

Стаття 6.7. Використання коштів міського бюджету

1. Кошти міського бюджету використовуються для задоволення потреб територіальної громади. Усім жителям Тернополя гарантується безоплатний доступ до одержання послуг, які фінансуються за рахунок коштів міського бюджету. Якість послуг, що безоплатно надаються жителям міста, повинна відповідати встановленим стандартам.

2. Тернопільська міська рада впроваджує і використовує систему управління якістю надання послуг, відповідно до міжнародного стандарту ISO.

Стаття 6.8. Місцеві податки та збори

1. Місцеві податки і збори – обов'язкові платежі до міського бюджету, які згідно з чинним законодавством України установлюються i скасовуються міською радою.

2. Рішення міської ради в сфері місцевих податків і зборів базуються на наступних принципах:

- забезпечення стабільних надходжень до міського бюджету для виконання функцій міською радою;

- створення умов для ведення бізнесу і зацікавленості суб’єктів господарювання у підвищенні його ефективності;

- мінімізації обсягів пільг для юридичних чи фізичних осіб;

- відповідності витрат на адміністрування податків і зборів доходам, які вони приносять.

3. Підготовка та прийняття рішення про встановлення місцевих податків і зборів здійснюється з урахуванням вимог чинного законодавства щодо здійснення регуляторної політики у сфері господарської діяльності. Проект рішення про запровадження місцевих податків і зборів або внесення змін до відповідного рішення, в яких регулюються відносини щодо місцевих податків і зборів, підлягає обов’язковому оприлюдненню на офіційному сайті міської ради в розділі «Бюджет міста» до його розгляду у міській раді. Всі зауваження і пропозиції до проекту рішення підлягають обов’язковому розгляду профільним виконавчим органом міської ради та профільною депутатською комісією.

Місцеві податки і збори встановлюються за наявності об’єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження місцевих податків i зборів.

4. Рішення про встановлення місцевих податків і зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання пільг, набирають чинності, як правило, з початку наступного бюджетного періоду або в строки, визначені законодавством.

Стаття 6.9. Місцеві запозичення

Місцеві запозичення – операції, повязані з отриманням міським бюджетом коштів на умовах повернення, платності та строковості, за якими виникають боргові зобов"язання міської ради перед кредитором.

Міська рада може здійснювати запозичення в порядку, визначеному Бюджетним кодексом України.

Стаття 6.10. Муніципальне замовлення

1. Органи міського самоврядування міста, а також уповноважені ними на розміщення замовлення розпорядники та одержувачі коштів міського бюджету виступають замовниками на постачання товарів, виконання робіт і надання послуг, пов’язаних з виконанням повноважень органів міського самоврядування.

2. Муніципальне замовлення на постачання товарів. виконання робіт і надання послуг оплачується за рахунок коштів бюджету міста.

3. Муніципальне замовлення здійснюється на засадах публічності та прозорості, економії бюджетних коштів, конкурентності пропозиції постачальників.

4. Порядок формування, забезпечення розміщення, виконання і контролю за виконанням муніципального замовлення визначається цим Статутом, відповідним рішенням міської ради та іншими нормативно-правовими актами.

РОЗДІЛ 7. ВІДКРИТІСТЬ В ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТЕРНОПОЛЯ

Стаття 7.1. Відкритість і прозорість у діяльності органів місцевого самоврядування

1. Органи місцевого самоврядування у місті здійснюють свою діяльність, керуючись принципами відкритості і прозорості.

2. Відкритість і прозорість діяльності органів місцевого самоврядування забезпечується через можливість доступу членів територіальної громади до повної, об’єктивної, достовірної інформації про цю діяльність в обсягах та у порядку, встановлених законом.

3. Інформаційна відкритість, як один з найважливіших принципів діяльності органів місцевого самоврядування у місті Тернополі, ґрунтується на конституційному праві територіальної громади на отримання інформації про діяльність органів та посадових осіб і забезпечується шляхом:

- оприлюднення відповідними службами міської ради на офіційній веб-сторінці міської ради у мережі Інтернет інформації про дні засідань міської ради, порядок денний таких засідань, а також про проекти рішень та прийняті рішення;

- висвітлення діяльності органів та посадових осіб міської ради у засобах масової інформації, в мережі Інтернет, проведення прес-конференцій, брифінгів та інших публічних заходів депутатами та посадовими особами міської ради;

- оголошення інформації під час публічних виступів посадових осіб та депутатів міської ради;

- проведення «гарячих» телефонних ліній, прямих ефірів за участю посадових осіб міської ради та її органів;

- публічного звітування міського голови, виконавчих органів, депутатських комісій та депутатів міської ради;

- запрошення та надання акредитації у встановленому порядку представникам засобів масової інформації, а також присутності запрошених осіб, почесних гостей і членів міської громади на пленарних засіданнях міської ради, засіданнях виконавчого комітету міської ради, прес-конференціях, брифінгах, інших публічних заходах органів та посадових осіб міської ради;

- безпосереднього доведення інформації до заінтересованих осіб (усно, письмово чи в інший спосіб) шляхом надання відповідей на звернення громадян та інформаційні запити журналістів і засобів масової інформації;

- розміщення інформаційних стендів у приміщеннях виконавчих органів міської ради, комунальних підприємств, які містять коротку інформацію про їх діяльність та послуги, що надаються мешканцям; передбачають перелік документів для звернення по тих чи інших питаннях, конкретні та вичерпні рекомендації, необхідні для вирішення питань;

- опублікування інформації в пресі; повідомлення інформації по радіо та телебаченню;

- створення спеціальних інформаційних систем, що містять відповідну інформацію, та забезпечення доступу до них;

- надання на оплатній та безоплатній основі громадянам та юридичним особам довідок з відповідною інформацією тощо.

4. Відносини, що виникають при реалізації принципу інформаційної відкритості місцевого самоврядування у місті, регулюються Конституцією, Законами України «Про звернення громадян», «Про інформацію», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», «Про основи державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про доступ до публічної інформації», іншими законодавчими актами, цим Статутом.

5. Офіційне оприлюднення актів органів та посадових осіб міської ради здійснюється на офіційній сторінці міської ради у мережі Інтернет та в газеті міської ради.

Офіційна публікація актів міської ради та її органів повинна включати його назву, номер, дату, повний текст, включаючи додатки (якщо вони є). У виняткових випадках при великому обсязі акту він може офіційно публікуватися в засобах масової інформації по частинах і з розривом у часі.

6. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування або їх окремі положення, які містять державну таємницю або іншу захищену законом інформацію, оприлюднюються у відповідності із чинним законодавством.

7. Якщо акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування стосуються прав та обов’язків однієї особи або визначеного кола осіб, цим особам за їх запитом надаються засвідчені копії зазначених актів.

8. Всі нормативно-правові акти міста існують в електронному вигляді для можливості використання їх в комп'ютерній мережі. Бази даних електронних копій нормативно-правових актів міста мають безкоштовний та безперешкодний доступ через мережу Інтернет.

9. Службові адреси та службові телефони посадовців міського самоврядування публікуються та оновлюються на веб-сайті міської ради, в засобах масової інформації або іншим аналогічним чином не рідше одного разу на рік.

10. Міський голова або за його дорученням заступники міського голови та члени міськвиконкому проводять прес-конференції для редакцій місцевих і центральних засобів масової інформації щодо проблем і досягнень у місті.

11. Засідання міської ради та її виконавчого комітету є відкритими. Допускається проведення закритого засідання в порядку, визначеному його Регламентом.

12. На пленарні засідання міської ради, засідання міськвиконкому забезпечується доступ представників засобів масової інформації, який реалізується згідно правил акредитації, встановлених Регламентом міської ради та Регламентом виконавчого комітету або окремим нормативним актом міської ради.

13. Члени міської громади мають право бути присутніми на відкритих засіданнях міської ради та виконавчого комітету при обговоренні питань у зв'язку з розробкою планів соціально-економічного розвитку міста, проекту бюджету, проектів міських програм та інших рішень, що представляють суспільний інтерес загальноміського значення, а також при розгляді питань, що стосуються особисто цих осіб.

14. Особи, які виявили бажання відвідати сесію міської ради або засідання міськвиконкому, не пізніше, ніж за два дні до засідання подають заяви на ім'я відповідно секретаря міської ради або заступника міського голови-керуючого справами, які реєструються у спеціальних журналах. У разі, якщо кількість поданих заяв для відвідання сесії міської ради або виконкому перевищує кількість сидячих місць, до зали засідань проходять ті члени міської громади, які подали заяву раніше.

15. Особи, присутні на засіданнях міської ради або міськвиконкому, повинні утримуватись від публічних проявів свого ставлення до того, що відбувається на засіданні, і не порушувати порядок.

16. Якщо приміщення, в якому проводиться засідання, не може вмістити усіх бажаючих бути присутніми на ньому, організовується пряма трансляція засідання по радіо, телебаченню або озвучення засідання на зовні.

17. Міською радою, виконавчим комітетом у кожному окремому випадку може бути прийнято рішення щодо прямої трансляції засідань для широкого загалу.

Стаття 7.2. Засоби масової інформації міської ради

1. Міська рада може виступати засновником засобів масової інформації.

2. Створення і діяльність ЗМІ, власником яких є міська рада, регулюється окремим актом, що затверджується міською радою.

3. Територіальна громада міста може створювати суспільні (громадські) ЗМІ, діяльність яких регулюється окремим положенням.

4. Офіційно оприлюдненою вважається інформація міської ради, що розміщена на веб-сторінці міської ради, у власних ЗМІ міської ради та інформаційних стендах, які розміщені на зупинках громадського транспорту.

Стаття 7.3. Порядок проведення щорічних відкритих звітів міського голови перед міською громадою у формі зустрічей міського голови з тернополянами

1. При здійсненні наданих повноважень міський голова як посадова особа місцевого самоврядування є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед міською громадою, відповідальним – перед міською радою, а з питань здійснення виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої влади – також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

2. Підзвітність міського голови як особи, що очолює виконавчий комітет Тернопільської міської ради, може бути забезпечена вимогою відповідного звіту перед міською радою. Звіт міського голови може бути публічно оголошеним на сесійному засіданні міської ради або поданий у письмовому вигляді.

3 Відкриті публічні звіти міського голови проводяться у формі зустрічей з мешканцями міста в разі необхідності, однак не менше одного разу на рік, на яких він звітує про хід виконання міських програм, наказів виборців, відповідає на запитання.

4. Порядок підготовки і проведення щорічних відкритих звітів міського голови перед міською громадою у формі зустрічей з жителями міста визначається «Положенням про звітування міського голови, виконавчих органів, депутатських комісій та депутатів міської ради», яке розробляється на підставі та в розвиток цього Статуту.

5. Інформація про проведення щорічних відкритих звітів міського голови перед міською громадою оприлюднюється не пізніше, ніж за місяць до їх проведення.

6. Хід щорічних відкритих звітів міського голови перед міською громадою в ході зустрічей міського голови з жителями міста транслюється у прямому ефірі по радіо та каналах міського телебачення, інформація про проведення цих публічних звітів широко висвітлюється у ЗМІ.

Стаття 7.4. Веб-сторінка (іменка) міста

1. З метою розвитку і впровадження сучасних інформаційних технологій у систему управління містом, якнайповнішого задоволення потреб населення, підприємств, установ, організацій в місті та за його межами в об'єктивній, комплексній інформації про різні сфери суспільного життя міста, зміцнення міжнародних зв'язків, належного інформаційного забезпечення, здійснення органами міського самоврядування своїх повноважень та інформування про свою діяльність, задоволення конституційних прав громадян на інформацію, побудови відкритого демократичного суспільства, розвитку підприємництва, міськвиконком створює і підтримує офіційну іменку (веб-сторінку ) міста www.rada.te.ua

2. У мережі Інтернет, на офіційній веб-сторінці міста має бути представлена політична, економічна, правова, екологічна, науково-технічна, управлінська, культурна та інша інформація про місто та життя міської громади, зокрема інформація, яка формується в органах міського самоврядування, довідкової інформації про посадових осіб міського самоврядування, їх службові адреси та службові телефони, архів рішень міської ради та її виконавчих органів, архів чинних нормативно-правових актів та неприйнятих проектів актів тощо.

3. Інформація на офіційній веб-сторінці міста постійно оновлюється та удосконалюються способи її представлення і доступу.

4. Інформація на офіційній веб-сторінці міста міститься українською мовою.

5. Міська рада має офіційні аккаунти в нових медіа та соціальних мережах, зокрема у Твіттері, Фейсбуці, ЮТубі та ін.

Розділ VIII. ГАРАНТІЇ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАНННЯ

Стаття 8.1. Поняття гарантій місцевого самоврядування

1. Здійснення місцевого самоврядування в Україні забезпечується системою гарантій, які виступають необхідною умовою найбільш повного та ефективного функціонування місцевого самоврядування, його становлення і розвитку.

2. Гарантіями місцевого самоврядування є форми забезпечення прав громадян на участь у місцевому самоврядуванні, сукупність умов і засобів, які забезпечують організаційно-правову, фінансово-економічну самостійність місцевого самоврядування та захист прав місцевого самоврядування.

Стаття 8.2. Організаційно-правова самостійність місцевого самоврядування

1.Організаційно-правова самостійність територіальної громади гарантується:

правом територіальної громади самостійно обирати міського голову та раду (представницький орган місцевого самоврядування) на місцевих виборах шляхом таємного голосування, а також брати участь у місцевому самоврядуванні у формах, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та цим Статутом;

самостійною реалізацією територіальною громадою, міським головою та міською радою наданих їм повноважень. Органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатись в законну діяльність органів та посадових осіб органу місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, законами України, цим Статутом до їх повноважень, окрім випадків виконання делегованих їм повноважень;

правом мати власну символіку (герб, прапор тощо), яка відображає їх історичні, культурні, соціально-економічні та інші місцеві особливості і традиції.

Стаття 8.3. Фінансово-економічна самостійність місцевого самоврядування

1. Фінансово-економічна самостійність місцевого самоврядування гарантується наявністю самостійної матеріальної та фінансової бази місцевого самоврядування.

2. Самостійна матеріальна і фінансова база місцевого самоврядування забезпечується:

правом територіальної громади управляти майном та ресурсами, що є у комунальній власності безпосередньо або через представницькі органи місцевого самоврядування;

правом міської ради самостійно утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати комунальні підприємства, установи, організації, а також здійснювати контроль за їх діяльністю;

правом міської ради самостійно встановлювати місцеві податки і збори.

Стаття 8.4. Гарантії щодо захисту прав місцевого самоврядування

1. Захист прав місцевого самоврядування гарантується:

обов’язковістю актів і законних вимог міської ради та її посадових осіб;

відповідальністю міської ради та її посадових осіб;

обов’язком звітування міської ради та її посадових осіб;

правом територіальної громади на оскарження рішень, дій чи бездіяльності міської ради та її посадових осіб;

правом міської ради та її посадових осіб на захист своїх прав в судовому порядку;

забезпеченням громадського порядку та громадської безпеки у межах наданих законом повноважень.

Стаття 8.5. Обов’язковість актів та законних вимог міської ради та її посадових осіб

1. Акти органів місцевого самоврядування, прийняті в межах наданих їм законом повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на території міста органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, а також членами територіальної громади міста та особами, які постійно або тимчасово проживають на території міста.

2. На вимогу міської ради та її посадових осіб керівники розташованих або зареєстрованих на території міста підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності зобов’язані прибути на її засідання для подання інформації з питань, віднесених до відання ради та її органів.

3. Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи, організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання актів органів місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

Стаття 8.6. Відповідальність міської ради та її посадових осіб

1. Органи та посадові особи міської ради несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними та фізичними особами.

Стаття 8.7. Гарантії щодо захисту прав місцевого самоврядування

1. Органи та посадові особи міської ради мають право на звернення до суду щодо визнання незаконними актів органів державної влади, місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, які обмежують права територіальної громади, повноваження органів та посадових осіб міської ради.

2. Органи місцевого самоврядування можуть безпосередньо або через інших суб’єктів права на конституційне подання направляти до Конституційного Суду конституційні подання про необхідність офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Стаття 8.8. Громадська безпека та правопорядок у місті

1. Міський голова повинен регулярно запрошувати на засідання міської ради та її виконавчого комітету керівників міських правоохоронних органів з метою планування спільних заходів та заслуховування інформації про їх виконання, заслуховування інформації прокурорів та керівників органів внутрішніх справ про стан законності, боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності на території міста.

2. Органи місцевого самоврядування розробляють та впроваджують механізми громадської безпеки, що включають:

 заходи по запобіганню скоєння правопорушень шляхом налагодження системи профілактичних рейдів органів внутрішніх справ на території міста, запобіганню розповсюдженню підліткової злочинності, зокрема в закладах освіти та в місцях для розваг;

 урегулювання питань проведення в місті масових акцій;

 налагодження системи постійно діючого взаємозв’язку з товариствами співвласників будинків;

 організацію відповідного освітлення та патрулювання міста у вечірній час;

 організацію безпечного руху транспорту;

 організацію охорони об’єктів, на яких імовірність скоєння злочину є потенційно надто високою.

3. З метою забезпечення всебічного та повного контролю за процесами підтримки громадської безпеки та охорони правопорядку в місті, у тому числі (але не виключно) в сфері:

 благоустрою, житлово-комунального господарства;

 виконання актів органів місцевого самоврядування і правил торгівлі та громадського харчування,

 сприяння установам, що надають допомогу безпритульним, жебракам, іншим особам, що потребують соціального захисту з боку міської влади,

 охорони державних символів, символів територіальної громади та пам’яток історії і культури,

 сприяння органам внутрішніх справ у виконанні покладених на них законодавством завдань,

 а також більш оперативного реагування на них міська рада за поданням міського голови може прийняти рішення про створення муніципальної поліції, яка утримується за рахунок коштів міської територіальної громади.

4. Муніципальна поліція діє на підставі положення, затвердженого міською радою.

РОЗДІЛ ІX. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 9.1. Порядок прийняття та реєстрації Статуту

1. Статут приймається на пленарному засіданні міської ради більшістю депутатів від загального складу міської ради.

2. Статут територіальної громади міста набирає чинності після його державної реєстрації органами Міністерства юстиції України з моменту офіційного оприлюднення у друкованому засобі масової інформації.

3. Дія Статуту поширюється на всю територію міста.

4. Статут є постійно діючим нормативно-правовим актом і не підлягає затвердженню новообраним складом міської ради.

Стаття 9.2. Порядок внесення змін та доповнень до Статуту

1. Внесення змін і доповнень до Статуту здійснюється міською радою більшістю від загального складу міської ради.

2. Пропозиції щодо внесення змін та доповнень до Статуту мають право подавати на розгляд міської ради міський голова, не менше однієї третини депутатів міської ради, виконавчий комітет міської ради та члени територіальної громади міста в порядку внесення місцевої ініціативи.

3. Зміни і доповнення до Статуту, що передбачають приведення його у відповідність до новоприйнятих положень Конституції і законів України, вносяться міською радою за пропозицією міського голови у двомісячний термін з моменту набрання ними чинності.

Стаття 9.3. Тлумачення норм Статуту

1. Офіційне тлумачення положень Статуту може давати лише міська рада.

Стаття 9.4. Контроль за виконанням Статуту територіальної громади міста

1. Контроль за виконанням Статуту територіальної громади міста здійснюють міська рада, міський голова, члени територіальної громади міста.

Секретар ради                                                                          І.В.Турський